Архів записів

DSC 0288«На границе тучи ходят хмуро,
Ты стоишь и мерзнешь на посту.
День и ночь, в жару и лютый холод
Пограничник вечно на посту!»


30 квітня, починаючи з 2018 року, в Україні відзначається День прикордонника – професійне свято прикордонників України.
«Є така професія – Батьківщину захищати!»– ця крилата фраза з художнього фільму «Офіцери», напевно, якнайкраще відбиває сенс і

суть професії прикордонника.
     Державний кордон та її надійна охорона є безумовним суверенітетом країни. Охорона кордону – відповідальне й складне завдання. Це здатність держави відстояти національні інтереси, територіальну цілісність і захистити своїх громадян від викликів і погроз. Люди, що зв'язали своє життя з охороною державного кордону, є прикладом мужності, вірності боргу, порядності та благородства.
    На рубежі IX-X століть стала складатися державність на Русі, основним завданням якої стала надійна охорона й захист територій. Одним з перших оборонних споруджень староруської держави можна вважати «Змієві вали». Така назва пов'язана з легендами про протистояння російських багатирів Змію (збірному образу кочівників), що здійснювали руйнівні набіги. І сьогодні на берегах Дніпра можна побачити частини цих древніх насипів, які доповнювалися ровами.
    Перша письмова згадка про кордон – «Повість минулих літ», в якій є розпорядження Великого князя Володимира (980-1015 гг.) про спорудження міст-фортець по річках Сулі, Трубежу, Осетрові та набору кращих чоловіків від слов'янських племен для «збереження землі російської». Усні легенди, що дійшли до наших днів, зберегли ім'я одного з найперших захисників землі російської – билинного багатиря Іллі Муромца. Він був хоробрим витязем, загинув від бойових ран і похований в Києво-Печерській Лаврі. Дійшли до нас слова літопису про те, що Великий Московський князь Василь II «затвердив землю свою заставами».
    У X-XII століттях староруська державність досягла свого розквіту, але нескінченні озброєні зіткнення з сусідами і кочівниками спонукали державу до посилення охорони власних кордонів. При царі Івані Грізному держава та її рубежі просунулися на південь і схід. У 1571 році під його керівництвом розроблений і затверджений «боярський вирок про станичну і сторожову службу». Цей документ став першим прикордонним Статутом по охороні рубежів. Застосовувалися два види наряду: станиця й сторожі. Станиця висувалася за графіком на два тижні та відповідала за певну ділянку, долаючи в середньому 400 верст. Сторожі охороняли в середньому до 40 км кордону.
    У XVII-XVIII століттях відбувається подальше посилення прикордонної охорони. Це час великих територіальних придбань Росії, військових успіхів, формування імперії та проведення адміністративних реформ. Ці діяння пов'язані з іменами Петра I та Катерини II, видатних полководців Суворова та Румянцева. При Петрі I уздовж кордонів були прорубані «алеї» (150-200 кроків), встановлені «граничні визнання» (знаки), прикордонну службу несли сухопутні частини, поселені війська (ладміліція) та козаки. За часів Петра та Катерини активно розвиваються «установи митного ланцюга» – вільнонаймана прикордонна варта.
    Чергові зміни в еволюції прикордонної служби були пов'язані з Вітчизняною війною з Наполеоном. Посилення кордону передбачало його розподіл більше 1600 верст на 150-верстові ділянки. Їх охороняли 8 полків донських і 3 полки бугських козаків. Кордон на Дністрі до гирла Дніпра прикривала кордонна варта.
    Після 1812 рока економіка Росії розвивалася прискореними темпами, розширювалася торгівля із зарубіжними країнами, в той же час на кордоні розростався й контрабандний промисел. Головним завданням прикордонників була боротьба з контрабандистами. Був у прикордонників своєрідний «мобільний» зв'язок – голубина пошта. На заставах були спеціальні голубники з навченими птахами. Прикордонний наряд, виходячи на охорону кордону, брав з собою двох голубів. У разі гострої необхідності варта випускала одного голуба з донесенням, другий – залишався для підстраховування.
    Митна вільнонаймана варта не завжди справлялася з потоком контрабанди. Микола I уперше визначив, що погранична варта, що входила до Департаменту зовнішньої торгівлі, має бути організована як чисто військова структура, а зелений колір стає символом прикордонників.
    З початком Першої світової війни прикордонники увійшли до складу діючої армії і воювали на різних фронтах. Фотографії воїнів, жителів нашого краю, представлені в експозиції нашого музею. Після революції функції наведення ладу в країні виконував Петроградський військово-революційний комітет (ВРК). Він проводив роботу із зміцнення радянської влади, забезпеченню безпеки країни і захисту її кордонів. Після закінчення громадянської війни Ф.Е. Дзержинський сформулював основний принцип охорони соціалістичних рубежів: «Кордон – є лінія політична та охороняти її повинен політорган». Так прикордонники на довгі роки стали чекістами Особливого відділу ВЧК. До кінця 1923 року була сформована морська прикордонна охорона, в 1932 році – перші прикордонні авіаційні загони.
    Зі світанком 22 червня 1941 року першими у бій вступили 485 прикордонників застав від Балтійського до Чорного моря. За планом Барбаросса на знищення прикордонних застав відводилося по 30 хвилин, але бої на заставах тривали від декількох годин до декількох діб, і жодна застава не відступила без наказу.
    Особливо відзначився при обороні державного кордону СРСР 22 червня 1941 року 79-й Ізмаїльський прикордонний загін під командуванням підполковника Савви Гнатовича Грачева. По радянських містах Рені, Ізмаїл, Кілія, Вилково та головній базі Дунайської флотилії вівся масований артилерійський обстріл і авіаційне бомбардування. У перші дні війни силами загону були знищені румунські прикордонні пості, разом з підтримувальними частинами Червоної Армії та ДУФ були зайняті важливі стратегічні пункти на румунському березі: м. Стара Кілія, острів Сатул-Ноу, с. Пардино. За час бойових дій на річках Дунай і Прут (з 22.06. по 02.07.1941 р.) загін відбив численні спроби німецько-румунських військ форсувати ці річки (фото бійців 79-го ПЗ, карта-схема захоплення ворожої території в червні-липні 1941 р. – представлені в експозиції музею).
    Історія Ізмаїльського прикордонного загону почала свій відлік з літа 1940 року, коли на територію Бессарабії для охорони кордону були введені прикордонні війська у складі семи загонів, а вже в серпні був створений Молдавський прикордонний округ, до якого увійшов 79-й Ізмаїльський прикордонний загін. У перші дні війни прикордонники загону не лише утримували держкордон, але й провели декілька рейдів на території супротивника, знищивши при цьому значну кількість ворожих сил. У вересні 1941 року 79-й Ізмаїльський прикордонний загін був переформований у 17-ий прикордонний полк і отримав завдання по охороні тилу 6-ої Армії. У серпні 1944 року він бере участь в звільненні Миколаєва, Одеси, Ізмаїла, за що йому було знову присвоєно найменування «Ізмаїльський». Але вже в 1945 році військову частину розформували та лише в 1994 році було прийнято рішення про відтворення загону.
    Державна прикордонна служба України – ДПСУ – правоохоронний орган спеціального призначення, що охороняє рубежі української держави протяжністю більше 7000 км і більше 7000 кв.км морської економічної зони. Україна межує з сімома країнами. У 2001 році в українському прикордонному відомстві почалося масштабне реформування, внаслідок чого в 2003 році прикордонні війська були перетворені в Державну прикордонну службу. Загальна чисельність прикордонників в Україні – 53000 осіб. Ізмаїльський прикордонний загін охороняє кордон у складі Південного регіонального управління ДПСУ та діє на території Болградського, Ізмаїльського, Кілійського, Ренійського районів і прикордонної застави «Острів Зміїний».
    Прикордонник – передусім патріот своєї країни, який і фізично, і психологічно підготовлений до самих різних екстремальних ситуацій. Тільки відважній і сміливій людині під силу захищати простори рідної землі.

 

                   Старший науковий співробітник музею                                              Мельянцева Т.О.

 

DSC 0279

 

DSC 0281

 

DSC 0284

 

DSC 0288

 

DSC 0285

 

DSC 0296

 

DSC 0295

 

DSC 0294

Добавить комментарий