Д�

05

2025

Серцем покликані до милосердя. Волонтерський рух Ізмаїлу

«Ти твориш добро, даруючи радість усім,

Ти ділишся щастям і серцем своїм...»

5 грудня у всьому світі відзначають міжнародний День волонтера – International Volunteer Day. Україна – єдина країна у світі, де цей день переходить в День збройних сил, який відзначається 6 грудня. 
Окрім Міжнародного дня волонтера, в Україні існує ще День подяки волонтерам, 20 квітня, яке присвячене людям, які безкорисливо

допомагають іншим. Це день, коли в Україні відзначають внесок тих, хто допомагає військовим, переселенцям, медикам та у відновленні країни.
    Хто такий волонтер? Волонтер у перекладі з англійської мови означає добровільний помічник. Це люди, які цілком безоплатно працюють скрізь, де потрібна їхня допомога: у дитячих будинках, притулках, школах-інтернатах, будинках престарілих і на війні. Волонтерство – це не робота, а покликання. Небайдужість до чужої біди і співпереживання – це те, що веде волонтерів вперед.
    Вперше волонтерський рух з’явився у 1859 році. Саме тоді французький письменник-журналіст Анрі Дюман, вражений кривавими картинами битви при Сольфоріно, запропонував ідею створення Червоного Хреста – організації, яка працювала б на волонтерських засадах і надавала першу медичну допомогу пораненим бійцям. 
    До XIX ст. волонтерство сприймалось як військова справа, а волонтери – романтичні юнаки, які прагнули за покликом серця піти в бій за чужу незалежність і обов’язково в далеку екзотичну країну.
    З XIX ст. волонтерство набуває соціального змісту і визначається як добровільна, вмотивована, неоплачувана діяльність у вільний від основної роботи час, спрямована на допомогу іншим.
    Після Першої світової війни, у 1920 році у Франції, під Страсбургом, був здійснений перший волонтерський проект за участю німецької і французької молоді, які відновлювали зруйновані війною ферми в районі місць найбільш запеклих боїв. Потім цю естафету підхопила Індія, і рух поширився світом.
    Термін «волонтерство» почали використовувати лише з 70-х років ХХ століття, коли Міжнародна асоціація добровольчих зусиль кожних два роки почала проводити Всесвітні конференції волонтерів.
    Само свято було засновано у 1985 році за ініціативою Генеральної Асамблеї ООН. В Україні волонтерський рух розпочався в 90-х роках, а офіційно його визнали 10 грудня 2003 року.
   Під час Революції Гідності та російської агресії на Сході нашої держави потужний волонтерський рух став зразком єдності українського суспільства. З того часу волонтери почали збирати гроші по всьому світу на потреби військових, закуповувати на них медикаменти та зброю і везти все це на передову. Багато волонтерів згодом пішли добровольцями на фронт. Волонтер – це той, хто добровільно, за покликом серця, віддає свою енергію, час, ресурси і частину свого життя заради допомоги іншим. 
    Без волонтерів не було б Майдану. Всі пам’ятають, як кияни показали всій країні приклад дивовижної самоорганізації заради досягнення головної мети – змінити Україну, зробити її правовою європейською державою. Кожну добу на Хрещатик добровільно, за покликом душі приїздили і приходили тисячі містян, готових надати безкоштовну допомогу мітингувальникам. Волонтери організовували польові кухні, встановлювали намети, надавали необхідну інформацію. Волонтерами ставали також і професіонали – медики, юристи, психологи, що прагнули якось фахово допомогти однодумцям.
    З початком антитерористичної операції на сході України на перший план вийшли армійські волонтери, у народі їх називали «воїни добра». Це небайдужі громадяни нашої країни, які здійснювали допомогу воїнам АТО (харчування, медикаменти, одяг, технічне оснащення, психологічна допомога, вивезення поранених, обмін полоненими). Основним напрямом діяльності волонтерів у 2014 році стала допомога українській армії та пораненим.
    З початку повномасштабного вторгнення росії волонтерський рух в Україні став важливим елементом підтримки як військових, так і цивільних. Всі зусилля були спрямовані, щоб налагодити функціонування громади в умовах воєнного стану, зберегти людські життя, об’єкти стратегічної інфраструктури від ймовірних руйнувань та захоплень, максимально підтримати Збройні Сили України.
    Кожен охочий доєднався та ставав у нагоді. Волонтери організовують збори коштів, продуктів харчування, медичних засобів та одягу для людей, які постраждали від війни, багато працюють над забезпеченням українських військових, збираючи гроші на обладнання, амуніцію та лікування, надають інформаційну, юридичну і психологічну підтримку внутрішньо переміщеним особам. Проводяться різноманітні акції, концерти, марафони, спрямовані на збір коштів та підвищення обізнаності про ситуацію в Україні.

    Наше місто також з перших днів війни робить все можливе. З квітня-травня 2022 року у Ізмаїл приїхало багато людей з окупованих територій. Ізмаїльці протягнули руку допомоги – житлом, речами, продуктами, дитячими іграшками та усім, що було потрібно. Багато жителів з Ізмаїльського району доєдналося до різноманітних ініціатив з допомоги ЗСУ. Окрім збору та транспортування необхідних нашим захисникам продуктів, засобів гігієни, предметів побуту, це і виготовлення таких речей, під які взагалі не пристосована промисловість а ні нашої, а ні будь якої іншої країни. 
    Наші жінки навчилися плести захисні сітки для воїнів на фронті, робити окопні свічки, вчителі навчились пакувати продукти на гуманітарну допомогу, учні з усіх шкіл готували особливі малюнки з метою підтримки армії ЗСУ, які потім пересилали в міста бойових дій.
    Майже зразу збирається волонтерська група «Павучихи Ізмаїла». Окрім плетіння сіток та «кікімор», керівниця групи Ірина Голобородько була ініціатором співпраці між організацією та Ізмаїльською філією Одеського обласного центру зайнятості. Це дало можливість надати роботу жінкам, які дуже цього потребували.

    У цьому році на початку навчального року в Ізмаїльському політехнічному ліцеї була проведена акція «Перше вересня без квітів». Завдяки цієї акції було зібрано 7600 гривень, які учні вирішили передати волонтерській групі «Павучихи Ізмаїла» для закупівлі спанбонда. Керівниця волонтерської групи Ірина Голобородько подякувала всьому педагогічному складу та дітям за такий вагомий внесок в спільну справу. 
Багато хто знайомий з волонтеркою Тетяною Шпетною, яка разом з Людмилою Гузаїровою з 2023 року плете «кікімори» для Захисників. Рік до того різала тканину на смужки. Потім почала плести костюми – вони складаються з дев’яти частин: кокетка, штани, рукави, перед, капюшон тощо. «Кікімора» – мохната, дрібна робота, багато пилу, який викликає аллергію, свербіж. Це дуже велике навантаження, але свідомість того, що це потрібно, допомагає Тетяні робити свою справу і далі. «Хочеться всіх захистити, усіх хлопців! Щоб Україна піднялася з колін. Щоб стала сильною країною, що процвітає!» – каже Тетяна.

    Про благодійний фонд «New Life Izmail» неодноразово чули багато мешканців та гостей міста. Його волонтери надають допомогу людям, які потрапили у скрутне життєве становище. З початком повномасштабного російського вторгнення команда фонду почала опікуватися переселенцями, а також збирати та відвозити допомогу до населених пунктів у прифронтових зонах.
    Міжнародна організація «Rotary Club Izmail» проводить публічні акції, які допомагають не тільки зберігати тему військовополонених на порядку денному, але й тиснути на відповідальні структури для активізації пошукових процесів та переговорів. Окрім цього, такі заходи є чималою підтримкою родин військовополонених та зниклих безвісти.
    У травні цього року в Ізмаїлі відбулося відкриття ветерано-волонтерського простору, де будуть консультувати та проводити тренінги для ветеранів. Керівниця ГО Катерина Ізмайлова розповіла, що у просторі будуть проходити тренінги, заняття психологів, працівників служби зайнятості, консультації родинам захисників, які безвісти зникли, знаходяться в полоні. Це місце створено за ініціативою волонтерів Громадської організації «Південноукраїнський Рух Ветеранів та Волонтерів», які відомі під назвою «Вулик» для зустрічей та розвантаження ветеранів сучасної війни та захисників. 
    Величезну допомогу отримують військові від волонтерської організації «Збережемо своїх». Волонтерська організація «Ізмаїл для ЗСУ» з самого початку війни проводять благодійні акції, ярмарки на підтримку ЗСУ. Ні один захід не проходить без їх участі, кожні вихідні можна побачити дівчат у центрі міста. Теплі шкарпетки, ліки, грілки-устілки, засоби гігієни, каву та багато чого, що потребують наші захисники. Усі мають змогу долучитися до цієї підтримки-допомоги.

    У кожного волонтера Ізмаїла – своя ніша. Але усі вони роблять одну справу, роблять усе, щоб допомогти нашій країні, нашим хлопцям – заполучити Перемогу!!!
    Сьогодні ми вітаємо кожного, хто допомагає, об’єднує та підтримує нашу країну. Щиро вдячні кожній волонтерці і кожному волонтерові за працю та жертовність. Бажаємо наснаги і здоров’я Вам та Вашим родинам. Переможемо разом!

Зав. відділом історії та культури Землянська Л.В.