Архів записів

Поповнення фондів

 

5В Ізмаїльському історико-краєзнавчому музеї Придунав'я є колекція друкарських машинок, переданих в дар музею жителями міста Ізмаїл та району. До недавнього часу вона налічувала 10 примірників початку та середини ХХ ст. виробництва Німеччини та СРСР, але місяць тому фонди музею поповнилися ще 14 друкарськими машинками із приватної колекції ізмаїльця Віктора Йосиповича Янковського.
Віктор Йосипович народився 10 квітня 1951 року у смт Чернівці Вінницької області. Після служби в армії, вступив до Одеського

університету ім. Мечнікова на юридичний факультет. Після його закінчення працював у органах МВС на високих посадах. З 1996 року– Адвокат Одеської асоціації адвокатів. З 2005 року у Віктора Йосиповича з’явилося нове хобі – він почав колекціонувати та реставрувати друкарські машинки.

 

1338499
    В 2014 році в музеї Придунав'я була відкрита виставка, присвячена 300-річчю створення першого друкарського пристрою. На виставці були представлені друкарські машинки та машинописні тексти кінця ХІХ – початку ХХ ст. з фондів музею Придунав'я, також машинки зі своєї колекції надав Янковський В.Й. Це моделі західноєвропейських фірм: "Continental", "Erika", "Mercedes", "Olivetti", "Olympia", "Remington", "Remtor", "Rheinmetall", "Torpedo", "Underwood", "UNIS TNM DELUXE" та вітчизняних заводів-виробників: «Москва», «Ятрань» та інші.

 

IMG 9068
    На жаль, 14 лютого цього року назавжди перестало битися серце Віктора Йосиповича. Через деякий час його родичі Романцова А.В. і Янковський О.В. передали в дар музею Придунав’я всю його колекцію. Співробітники музею висловлюють величезну подяку сім’ї Віктора Йосиповича за поповнення фондів і запевняють, що передані друкарські машинки будуть дбайливо зберігатися, експонуватимуться на майбутніх тематичних виставках і, взагалі, займуть гідне місце в музейному зібранні.
    Зараз колекція друкарських машинок складається вже з 24 предметів. Розглядаючи їх, неможливо не думати про те, який глибокий та оригінальний слід залишили ці пристрої як в історії механіки, так і в історії культури.

 

IMG 9070
    Розповімо докладніше про кожну марку друкарських машинок. Є в зібранні музею 4-ри машинки «Continental» 20-40-х рр. ХХ ст. Виготовлені вони на німецькому підприємстві Wanderer Werke AG, заснованому в 1885 р. в саксонському місті Хемніце. Завод спочатку займався продажем та ремонтом, а потім і виробництвом велосипедів та мотоциклів, а пізніше і автомобілів.

 

996
    Виробництво друкарських машинок підприємство почало в 1903 р., в 1904 р. вони з'явилися на ринку під назвою «Continental Standard», в цьому ж році німці запатентували винахід. У 1929 р. компанія Wanderer Werke AG приступила до виробництва портативних друкарських машинок.
    У 1934 р. завод Wanderer Werke почав випуск так званої «безшумної» канцелярської машинки «Continental Silenta».
    Наприкінці Другої світової війни місто Хемніц зазнало бомбардувань британсько-американської авіації. Виробництво Wanderer Werke серйозно постраждало. Майже все обладнання, що вціліло, було демонтовано та вивезено як репарації в СРСР. Фактично, на цьому історія легендарної компанії завершилася.
    Машинки Continental, вироблені до 1942 р. включно, вважаються одними з кращих у світі за якістю, ергономікою та дизайном. У 1942 р. виробництво машинок на заводі Wanderer Werke було значно скорочено, завод переключився на виробництво продукції для військових потреб.
    Машинки «Continental» зроблені з якісного металу та покриті чорною емаллю. Емаль зносостійка, донині зберегла свій блиск і солідний вигляд. Друкарські машинки складаються з 4-ри рядної клавіатури, що рухається, каретки з папероопорним валом. Перед кареткою розташовуються дві котушки з друкуючої стрічкою. Клавіатура з кириличним шрифтом. Конструкція клавіші досить хитромудра – на її опору поміщений картонний кружечок із зображенням букви або символу, зверху скляний кружечок, і все це закріплено круглою металевою «обоймою» – кільцем з зажимами. Така конструкція клавіш проіснувала тільки до 50-х рр. ХХ ст. Після 50-х всі машинки виготовлялися переважно з пластиковими клавішами. Згодом корпус машинок також почали робити з більш дешевої пластмаси.
    Машинки «Mercedes» представлені 2-ма примірниками 40-х рр. ХХ ст., виготовлені вони у місті Целла-Меліс (Тюрінгія), Німеччина.
    Компанію Mercedes Büromaschinen GmbH заснував Густав Мец у 1906 р. у Берліні. У 1907 р. було представлено першу модель Mercedes 1. Вона була спроектована архітектором Францем Шулером, за плечима якого була п'ятнадцятирічна робота в компанії Генріха Клейєра, де робили машини Adler. У 1908 р. компанія переїхала до міста Целла-Меліс (Тюрінгія), де відкрився новий, більший завод. Цього ж року на ринок вийшла машина Mercedes 2. Розробкою цієї та наступних канцелярських моделей займався вже інший інженер – Карл Шлюнс. Крім друкарських машинок компанія Mercedes Büromaschinen GmbH випускала арифмометри та лічильно-пишучі апарати.
    Згодом протягом 20-ти років підприємство в Целла-Мелісі спроектувало кілька покращених канцелярських моделей (Mercedes 3, 4, 5, 6 Express, Favorit, Express S 6). За цей час було випущено понад 300 тисяч машинок. У 1933 р. на фабриці Меца була випущена перша машинка Mercedes K 41 (і її версія Mercedes Prima), повністю зроблена німецьким виробником, але також є реплікою Underwood Portable. У 1931 р. через важку фінансову ситуацію Мецу довелося продати контрольний пакет акцій американцям. Цього ж року почався випуск портативних машин Mercedes - фактично аналогів машини Underwood Portable. Пізніше з'явилися на ринку ще дві моделі - дещо змінені "ундервуди" - в 1936 р. Mercedes K 45 (і її версія Mercedes Selecta, в німецькому варіанті - Selekta), а в наступному - Mercedes Superba. Після Другої Світової війни Тюрінгія була короткочасно окупована американцями, потім опинилася у радянській зоні окупації та згодом відійшла до НДР. Головною продукцією стали обчислювальні машини, випускалися і друкарські машинки. Остання машинка під маркою Mercedes - електрична SE 5 - була випущена в 1961 р.
    Також є дві друкарські машинки марки «Olympia» 40-х рр. ХХ ст., виробництво яких здійснювалося у місті Ерфурт, Німеччина.
    Історія виробництва машинок Olympia сходить до 1903 р., коли в Берліні була заснована компанія AEG (Allgemeine Elektricitäts Gesellschaft /Загальна електрична компанія). Враховуючи зростаючий попит на друкарські машинки, фірма вирішила зайнятися виробництвом офісної техніки і випустила принтер Mignon. Його розробив відомий німецький інженер Фрідріх фон Хефнер-Альтенек, автор багатьох винаходів.
    Пристрій Mignon продавався з великим успіхом більш ніж 30 років: всього було розроблено чотири моделі марки Mignon. У 1933 р. було випущено останню вдосконалену версію такого пристрою під новим брендом Olympia Plurotyp.
    У 1930 р. компанія AEG змінює назву на Europa Schreibmaschinen AG Berlin – Erfurt. З цього року канцелярські машинки AEG (нової 7 моделі) звуться Olympia. Під цією маркою з 1930 р. починається випуск портативних машинок. Назва безпосередньо пов'язана з очікуваннями Олімпійських Ігор, які пройдуть в Німеччині в 1936 р. Нарешті, в рік Олімпіади компанія змінює назву підприємства на Olympia Büromaschinenwerke AG.
    У 1930-ті роки випущено широкий модельний ряд портативних машинок Olympia: Progress, Simplex, Robust, Elite, Filia, Plana, з 1934 р. випускається ще одна вдосконалена канцелярська машинка Olympia 8.
    Незадовго до закінчення Другої Світової війни завод був серйозно пошкоджений. Ерфурт та околиці були окуповані американськими військами у квітні 1945 р. Потім підприємство опинилося в радянській окупаційній зоні і підкорялося радянській військовій адміністрації в Німеччині, завод в Ерфурті був приписаний до московського «Точмаша». Вже в липні 1945 р. було відновлено виробництво, а в серпні почалося постачання машинок до СРСР як військові репарації.
    Право на використання марки закріпили у 1949 р. за заводом у Вільгельмсхафені, де у 1950 р. підприємство отримало назву Olympia Werke AG. З цього часу нова компанія на заході випускатиме машинки Olympia аж до 1992 р. Ця фірма робила, наприклад, машинки Olympia Traveller de Luxe, а також моделі Olympia SF, SM, SG, в абревіатурах яких ховається позначення розмірів апаратів для друку.
    Є німецька машинка «Rheinmetall» 40-х рр. ХХ ст., м. Земмерда, Німеччина.
    Історія бренду Rheinmetall сходить до 1889 р., коли в німецькому місті Земмерда в Тюрінгії підприємець та винахідник Генріх Ерхардт заснував невелику збройову компанію, яка виробляла артилерійську та стрілецьку зброю. Найменування торгової марки Rheinmetall виникло відразу за допомогою скорочення двох перших слів назви компанії Rheinische Metallwaaren-und Maschinenfabrik AG. До початку Першої світової війни компанія була одним з найбільших виробників озброєння. Після війни за умовами Версальського мирного договору країна, що програла, не мала права виробляти великокаліберне озброєння, через що компанія була змушена переключитися на випуск цивільної продукції. У 1920 р. на ринку з'явилася перша канцелярська друкарська машинка, випущена на заводі концерну. Її сконструював німецький інженер Генріх Швайцер. У 1931 р. під маркою Rheinmetall була випущена перша портативна друкарська машинка. Її розробив дизайнер Леопольд Пашер компанії Stoewer AG. У 1936 р. концерн об'єднався з компанією August Borsig GmbH і отримав нову назву Rheinmetall-Borsig AG. У роки Другої світової війни випуск друкарських машинок було скорочено, а незабаром зовсім зупинено. Завод діяв у радянській окупаційній зоні, значна частина продукції постачалася як репарації в СРСР. У 1946 р. і підприємство було перетворено на Rheinmetall-Borsig SAG (Sowjetische Aktiengesellschaften – радянське акціонерне товариство). Rheinmetall KsT – єдина портативна модель, яку завод у Земмерді випускав після війни аж до 1962 р., причому з 1960 р. машина виходила під маркою Supermetall (KsT). У 1952 р. радянська влада передала завод друкарських машин НДР, де воно було перетворене на народне підприємство VEB Mechanik Büromaschinenwerk Rheinmetall Sömmerda. Компанія, заснована понад 100 років тому, залишається і сьогодні найбільшим виробником зброї. Крім того, Rheinmetall Group виробляє комплектуючі для автомобілів.
 

Далі буде...

Добавить комментарий