А�

23

2025

Як святкують Великдень у різних країнах (продовження)

Греція

Греція – православна країна. Тому там святкують Великдень як і в Україні. Розфарбовують крашанки і зберігають їх до вечора суботи. До вечірньої меси віруючі приносять палаючі білі свічки. Опівночі всі свічки гасяться. Ще палаюча свіча символізує відродження Христа. Палаюче світло, життя, передається людьми від однієї свічки до іншої.

    Православна Пасха – найважливіший релігійне свято в Греції, під час якого проходять масові процесії людей, що несуть освячені свічки.

    На пасхальній трапезі їдять традиційний суп із баранячих потрухів – магіріцу, який готують заздалегідь, у суботу.
    Відкорковують Рецину – перше вино минулорічного врожаю. На природі влаштовують широкі застілля і пікніки, смажать на вогнищах молодих ягнят.
    У Салоніках міський муніципалітет влаштовує для всіх – і місцевих, і приїжджих – безкоштовне пригощання: на столах виставляють вино, м’ясо й обов’язково червоні крашанки із солодким чуреком.
    Пісні та грецькі танці не замовкають до самого ранку, і тривають весь Світлий тиждень. А великодні канікули у грецьких школярів тривають цілих 15 днів.

Ізраїль

    Песах – центральний свято єврейського народу. Слово песах (Пасха) означає “проходження повз”. Свято отримало таку назву на згадку про те, як ангел смерті проходив повз будинки іудеїв, вражаючи тільки єгипетських первістків. Щоб ангел міг відрізнити єврейські будинки від єгипетських, кожній єврейській сім’ї було велено заколоти ягня і його кров’ю помазати одвірки дверей. Тільки після смерті всіх єгипетських первістків фараон дозволив євреям залишити Єгипет.

    В основі Песаха лежать два найбільш архаїчних сільськогосподарські свята: свято нового приплоду худоби, коли приносили в жертву однорічне ягня, і свято перших жнив (збір урожаю ячменю), коли знищувався старий хліб і з прісного тіста випікався новий – маца. Згодом ці свята були об’єднані. Свято Песах триває сім днів.
    Кульмінаційним моментом Песаха є вечірня трапеза, седер («порядок»), яка влаштовується у першу і другу ніч свята. Під час седера в певній послідовності читають оповідання про Вихід (по книзі Агада) і їдять особливі символічні страви.
    Інші дні Песаха призначені для різних святкових занять. Як правило, в ці дні не працюють і не вирішують ділових питань (хоча це і не забороняється).
    Не виконують і домашню роботу – прання, прибирання будинку і т.д. Приготування їжі, природно, дозволяється. А час, що звільнився використовують для більш глибокого вивчення Тори. Проводять більше часу з сім’єю. Ходять у гості. Подорожують по землі Ізраїлю.
    Ті, хто не живе в Єрусалимі, намагаються відвідати це єдине у своєму роді місто. На підставі приписів Тори у свято Песах кожен мав здійснити паломництво в Єрусалимський Храм і там, на другий день свята принести в жертву ягня і сніп ячменю.
    У сьомий день Песаха євреї святкують остаточне звільнення. У синагозі під час Пасхального богослужіння читається Пісня Пісень, що відображає землеробські витоки свята.
    Цей день завершує торжества свята Песах і вважається неробочим. Він відзначається в радісній атмосфері, зі співом і танцями.
    Опівночі в синагогах і в релігійних навчальних закладах влаштовується церемонія «поділу морських вод». А в сім’ях із настанням вечора роблять поділ між святковим днем і буднями.
Випивають останній символічний келих вина і після вимовляють: У майбутньому році – у Єрусалимі!

Вірменія

    Жителі Вірменії починають відзначати Великдень в першу неділю після дня весняного рівнодення, як і в Україні, весь тиждень наповнений подіями.
    Звичну Вербну Неділю тут називають Цахказард, в цей день згадують про те, як Ісус в’їхав до Єрусалиму з благою звісткою. І далі, слідом за історією Христа, згадуються і відзначаються всі біблійні події протягом тижня. Коли ж настає Великдень, або як його тут називають — Затик, у всіх православних церквах проводиться богослужіння з обов’язковим ритуалом Андастаном. Під час цього обряду священик благословляє всі чотири сторони світу, щоб у всьому світі панував мир.

    У будинках або біля них жителі Вірменії обов’язково встановлюють великоднє дерево, яке прикрашають іграшковими крашанками, ляльками з соломи або сіна і стрічками. Після завершення Затика ляльок спалять або відпустять плисти по воді.

Швейцарія

     У Швейцарії кожна кантона має свою великодню традицію: на заході країни знаряддя тортур Христа і хустку з потом святої Вероніки несуть вулицями у Страсну п'ятницю "Les Pleureuses" (плакальниці).

    У містах знову звучать молитви і пісні. У Валлісі, навпаки, в селах роздають хліб, сир і вино. Раніше в Страсну п'ятницю можна було тільки босоніж виходити на вулицю.
    Сьогодні валлісці незадовго до сходу сонця другого дня Пасхи рухаються в маленьких процесіях на довколишні пагорби. Вони з танцем вітають сонце, символ відродження Христа. У деяких кантонах є традиція ловити відображення сонячних променів у воді.
    У Берні всі без винятку зустрічають Великодню неділю на місці елеватора в старій частині міста. Тут вони влаштовують маленькі бої крашанками – перемагає той, чиє яйце залишилося нерозбитим.
    У французькій Швейцарії до великодніх звичаїв належить "прикраса джерел». У більш ніж двохстах церковних громадах джерела в селах прикрашають гірляндами зі строкатих крашанок, паперу, гілок і стрічок.
    Рекорд належить Бібербаху: на "найбільшому в світі пасхальному джерелі" висить гірлянда із більш ніж 8000 яєць.
    Є сенс прогулятися по Оберлаузіцу між Бауценом, Кам'янцем і Хойерсверда, коли у Великодню неділю через села проходять сорбські Великодні лицарі. У ході беруть участь до 400 чудово виряджених чоловіків. Вони несуть церковні знамена, хрест, а іноді й статую Ісуса.

Швеція

    Великдень відзначається традиційними розфарбованими пасхальними яйцями і численними церковними службами по всій країні. У святий четвер «великодні чаклуни» йдуть на шабаш із дияволом на пагорб «Blakulla».
    Сьогодні вже ніхто не захищається від них, стріляючи в повітря і запалюючи вогонь, але збереглася звичка дітей у цей день вбиратися чаклунами. Діти роздають малюнки з написом «Glad Pask» (Вітаємо з Великоднем) і натомість отримують солодощі або монетки.
    На Великдень шведи варять і фарбують яйця. Зрізають гілки берези або верби, ставлять їх у вази і прикрашають різнокольоровими пір’ям і маленькими дерев’яними яйцями. Діти отримують цукерки в пасхальному яйці з пап’є-маше, на якому намальовані курчата, кролики і чаклуни.

Фінляндія

    На думку фінів, як, втім, і більшості їх скандинавських сусідів, великодні свята найкраще проводити на природі з сім’єю: настають перші теплі весняні дні після довгої зими, а крім того, великодні свята у Фінляндії тривають цілих чотири дні – з п’ятниці до понеділка, що дає можливість відпочити від міської суєти.
    У Фінляндії підготовка до святкування Великодня за традицією починається ще з вечора Чистого четверга. Вервечки машин потягнулися за місто: більшість фінів воліє зустрічати Великдень на дачі. У Чистий четвер усі закінчують робочий день раніше, роблять покупки до свята, печуть паски і фарбують яйця.
    Перший день великодніх свят у фінській столиці – Страсна п’ятниця – проходить тихо: не працюють магазини, банки, пошта, більшість жителів роз’їжджаються.
    Втім, у Фінляндії у великодні свята за місто виїжджають не всі. Серед тих, хто залишається, великою популярністю користуються кінотеатри, особливо якщо в програмі є фільми для всієї родини. Багато ресторанів пропонують спеціальне великоднє меню.
    У п’ятницю та суботу, напередодні Світлого Христового Воскресіння, у Фінляндії, за традицією, розпалюють багаття. За повір’ями, вогонь і дим багаття відганяють нечисту силу.
    Однією з головних подій святкування Великодня є Хресний хід із зображенням Страстей Господніх. Він проходить увечері в суботу центром Гельсінкі. Щороку подивитися на театралізоване дійство збираються кілька десятків тисяч глядачів.

    З настанням Великодня все зло вважається переможеним і вигнаним, і кажуть, що навіть сонце танцює від радості, тому із зустріччю Великодня пов’язана традиція зустрічати схід сонця. Традиційне пасхальне частування у Фінляндії: паски, Великдень і житній пудинг – мяммі. Діти ж особливо люблять шоколадні яйця і шоколадних великодніх кроликів.
    За легендою, коли одного разу до свята пекли фігурки баранчиків, одна з них вийшла з довгими вухами, і з тих пір з’явився пасхальний кролик.

Ірландія

    В Ірландії Страсна п’ятниця дуже спокійний день. Віруючі нічого не їдять до полудня. У Великодню суботу запалюють сотні освячених свічок. У Великодню неділю подають суп із зеленої цибулі і ягняти. На вулицях влаштовують танцювальні змагання. Переможець отримує пиріг.
    У деяких містах Ірландії є гротескний великодній звичай: відбуваються символічні похорони оселедця. Оселедець несуть до могили в знак того, що строгий піст, у якому оселедець – це основна страва, тепер закінчується.

Англія

    Сучасні традиції святкування Великодня в Англії дуже веселі, яскраві, барвисті і радісні. Великдень вважається одним із найважливіших свят у році. У день Великодня на світанку в церквах відбуваються релігійні відправи. У католицьких храмах проходять концерти органної музики.
    У цей день прийнято вдягати новий одяг, що символізує кінець сезону поганої погоди і настання весни.

    Великодні кошики (Easter baskets), наповнені яйцями, хлібом і іншою їжею, беруть із собою на Великодню службу, щоб освятити в церкві. У Великодній понеділок прийнято дарувати дітям на вулицях цукерки та іграшки.
    Дітлахи з нетерпінням очікують неділі, коли вони прокинуться і побачать, що великодній заєць залишив для них кошики з солодощами і сховав яйця, які вони розписували на минулому тижні. Діти по всьому будинку шукають яйця.
    Проводяться навіть спеціальні змагання – пошук яєць («Еггстраваганза» – «Eggstravaganza»), дитина, яка збере найбільше, отримує приз. У Чистий четвер, «Масляна четвер», відбувається гонка млинчиків.
    Шотландія
   У Шотландії на Великдень усюди запалюють Великодні вогні. Цей звичай походить ще з кельтських часів, коли в теж час святкували свято весни.
    Уельс
    В Уельсі у Вербну неділю традиційно проходить пісенний конкурс “Gymansa Ganu”. Для цього зустрічаються церковні хори з усього Уельсу та запрошуються знаменитості.

США

    У Сполучених Штатах немає переваги якоїсь однієї релігійної традиції святкування Великодня. Цей день відзначають у колі сім’ї як це прийнято у кожної конфесії.
    Пасха, яка щовесни припадає на різні неділі, відображає християнську віру у Воскресіння Ісуса Христа. Для християн Пасха – день молитви і сімейних зборів. Серед багатьох американців збереглася традиція фарбувати великодні яйця і давати дітям у подарунок цукерки. На наступний день, у Великодній понеділок, президент Сполучених Штатів разом із дітьми бере участь у щорічному «катанні великодніх яєць» на галявині Білого дому.

    На честь свята в Бостоні (США, штат Массачусетс) випускаються в продаж ляльки для дітей,які розмовляють, що зображують Пророка Мойсея, старозавітну царицю Естер та Ісуса Христа.
    Ідея створення мовців біблійних ляльок прийшла в голову однієї подружжю з Бостона при навчанні власної дочки основам Біблії.
    У руках іграшковий пророк тримає скрижалі Завіту. Коштує така повчальна забава 10 доларів. Також лялька може говорити: «Я дорога, і правда, і життя; ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене».

Мексика

     У Мексиці святкування Пасхи триває 14 днів. Там від душі святкують і Страсний, і Великодній тижні. Незважаючи на те, що Страсний тиждень передбачає серйозний настрій, у Мексиці в цей час майже карнавальні веселощі – з феєрверками, гуляннями і вуличними танцями.


    Великдень у Мексиці святкують майже два тижні. У Страсну п'ятницю стартує Великодній карнавал з розкішними постановками страстей Христових, танцями та феєрверками. Над вулицями розвішують гірлянди зі строкатого паперу. А в суботу розвішують ляльки Юди із пап'є-маше, до яких чіпляють петарди та хлопавки. До кінця дня ці ляльки підривають. На сам Великдень у неділю в Мексиці проводиться богослужіння та святе причастя. А після них проходять фінальні постановки страстей Христових, після чого сім'ї розходяться по домівках або ж танцюють на вулицях.

Австралія

    Головним символом великодня в австралії є не пасхальний кролик, як у багатьох країнах світу, а білбі. Це рідкісна тубільна тварина цього континенту, у формі якої австралійці полюбляють робити святкові гостинці, зокрема шоколадні яйця.


    Великдень в австралії святкують на природі. Адже австралійці вірять, що в це свято очищується повітря, а вода в джерелах набуває властивості, схожі до властивостей святої води. Крім того, на великдень в австралії щороку відбувається фестиваль великих повітряних куль, зроблених у вигляді великодніх яєць. До слова, відпочивають австралійці на великдень аж 4 дні.

Японія

    Прекрасна Японія досить тепло прийняла православну віру. Багато людей тут моляться в православних храмах і відзначають день Вознесіння Ісуса Христа.

    У церквах проводять служіння літургії, де, до слова, записують кожного, хто прийшов на службу. Після молитви за мир у всьому світі і прощення всіх гріхів священнослужителі видають всім парафіянам здобні солодкі булочки і фарбовані яйця. Далі японці розходяться по своїх домівках і влаштовують скромне застілля.
    На відміну від багатьох європейських країн, Японія не звикла до масштабних гулянь та розкішних святкувань. Зазвичай все проходить досить тихо, так що представники інших конфесій не особливо помічають, що в місто прийшов Великдень.

 Китай

    Ще одна східна країна, яка взяла у свою культуру православну віру. Тут, як і в Японії, Великдень не привертає до себе особливої уваги. Але в деяких, найбільш великих храмах, служіння і святкування проходить за канонами давніх православних традицій.


    Найбільша служба проводиться в храмі Успіння Пресвятої Богородиці у столиці Китаю, де знову ж записують усіх відвідувачів поіменно. По закінченні молитви парафіяни не розходяться по домівках, а засідають на смиренному чаюванні зі здобними солодкими булочками. Після чаю бажаючі залишаються на виставу, де дітям і дорослим розповідають про Христа і показують сцени з Біблії. Все це відбувається локалізовано в храмі, не виходячи за його стіни.

За матеріалами статті голови циклової комісії «Туризмознавчих дисциплін» Колодич О.М. та голови циклової комісії «Харчових технологій і готельно-ресторанної справи» Сухецька А.С.