Писанка у родинних традиціях

11 квітня в Ізмаїльському історико-краєзнавчому музеї Придунав’я відбувся ворк-шоп «Писанка у родинних традиціях» для співробітників музею. Цей захід став продовженням підготовки до зустрічі найсвітлішого свята року – Великодня. Майстер-клас для своїх колег провела завідуюча відділом природи Анжела Степанівна Діденко. Їм було запропоновано розписати писанку в національних традиціях.
Писанка – унікальний артефакт української культури. На кольоровій

поверхні писаного восковими знаками яйці прочитуються дохристиянські вірування, історія Христового Воскресіння. Освячена у Великодню ніч писанка є символом перемоги життя над смертю. Пронизана «кривулькою», засіяна «ружами» та «трилистиками», оживлена співом «пташок» та освітлена «тригвером» писанка упродовж століть відігравала важливу роль у духовному житті людини. Сутність самого яйця, прообразу «існування» всесвіту, життя; запах воску, потріскування вогника свічки і народження на яйці біло-барвних зображень овіює писанкування магією.
    На такий магічний процес мистецтва оздоблення яєць і запросила своїх колег Анжела Степанівна. На початку зустрічі вона розповіла учасникам майстер-класу про цікавий вид рукоділля – писанкарство (http://www.pridunavie.com.ua/index.php/novosti/944-pisankarstvo-na-ukrajini), який наразі відроджується в Україні. Також вона ознайомила їх з особливостями писанок різних регіонів, особливо звернувши увагу на писанки Одещини. Учасники майстер-класу розглянули кольорову гамму та зображення на писанках, притаманних нашому краю.
    Після вступної частини розпочалася практична. Для виготовлення писанки знадобилися яйця, барвники, писачки, віск, оцет, свічки та інше. Анжела Степанівна пояснила колегам алгоритм роботи: спочатку треба занурити яйце в оцет, аби воно краще профарбовувалося барвниками, промокнути його серветкою, потім за допомогою простого олівця намалювати символи, закладаючи певні сенси, наступний крок – це нанесення малюнку за допомогою писачка з розтопленим воском, далі – фарбування яйця та знімання воску за допомогою вогню, коли стерт весь віск, писанка вважається готовою.
    Так як писанка вважається оберегом, тому коли її пишуть, у хаті повинна бути тиша і спокій, так писанка заряджається позитивними сенсами, які вкладає господиня. Це свого роду обряд. Співробітники музею теж наслідували цю традицію і робота розпочалася. У кожній вийшла своя оригінальна писанка.