-
Январь 2025
-
Декабрь 2024
-
Ноябрь 2024
-
Октябрь 2024
-
Сентябрь 2024
-
Июль 2024
-
Июнь 2024
-
Май 2024
-
Апрель 2024
-
Март 2024
-
Ноябрь 2023
-
Октябрь 2023
-
Август 2023
-
Июль 2023
-
Июнь 2023
-
Декабрь 2022
-
Октябрь 2022
-
Сентябрь 2022
Україна, Одеська область,
м. Ізмаїл, вул. Тульчианівська (Котовського), 51.
Тел.: (04841) 2-00-87, 2-16-70.
Факс (04841) 2-00-87 .
E-mail:
Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.
Благодійний рахунок музею Придунав'я
UA438201720314231004301022613
ЕДРПО 20953156
Музей працює для відвідувачів щодня з 9.00 до 17.00, без вихідних.
Поповнення фондів
Нещодавно фонди Ізмаїльського історико-краєзнавчого музею Придунав'я поповнилися новими предметами, які передала Ніна Дмитрівна Куніцина – вдова приватного колекціонера Іллі Миколайовича Русинського. Це предмети побуту початку - середини ХХ ст., які є невеликою частиною етнографічної колекції Іллі Миколайовича.
Ілля Русинський – албанець бессарабського походження, уродженець села Каракурт (Жовтневе) Болградського району.
В 80-х роках ХХ ст. Ілля Миколайович проходив термінову службу за кордоном. Після служби в армії він пов'язав свою долю із військовою професією і залишив її лише в 1999 році. Але навіть на чужині Ілля Русинський не забував, звідки він родом: щедрі пшеничні поля та рясні виноградники, багатство багатонаціональної культури півдня Бессарабії заклали в його душі ті основи світогляду, які згодом стали давати благодатні сходи. У період проходження служби, Ілля Миколайович часто навідувався на малу батьківщину. Саме в цей період у нього прокинувся інтерес до культури та побуту народів, що населяють наш благодатний край. Побачивши, що старовинні речі просто викидаються селянами через непотрібність чи зношеність, в нього й народилося бажання зберегти їх.
Ілля Миколайович почав збирати предмети історії та культури рідного краю, розпочавши з побутових предметів своїх численних родичів. Його перший експонат – це стара прядка, яку знайшов на запиленому горищі в одному з бессарабських подвір'їв. З неї, власне, і почалася його колекція предметів побуту та знарядь праці місцевого населення. Бажання зберегти пам'ять предків для молодого покоління, яке цікавиться історією рідного краю, стало його улюбленим захопленням.
У 2011 році колекціонер переїхав на постійне місце проживання в Ізмаїл, придбав тут будинок та продовжив поповнення своєї незвичайної колекції. Буваючи у селах Ізмаїльського, Болградського та Чадир-Лунгського районів (Молдова, де мешкає племінник), Ілля Миколайович постійно привозив із подорожі щось новеньке. При цьому пріоритет віддавав старішим експонатам. Так, у його колекції з'явилися старовинне корито для замісу хліба, чавунні праски, румунський плуг 20-30-х років ХХ ст., мідне відро, італійська дерев'яна фляга 1905 року та багато іншого.
Свою колекцію Ілля Русинський розмістив у себе вдома. Хоча будинок не має великої площі, Ілля Миколайович знайшов у ньому місце для кожного експонату: вони розміщені в житлових, підсобних приміщеннях і навіть у дворі. У домашньому музеї Русинського І.М. зберігається понад 200 унікальних предметів мешканців Придунайського краю. Серед них: колекція цегли ізмаїльських, румунських і російських заводів (найстарішій цеглі вже більше 200(!) років), історико-побутові предмети, одяг та знаряддя праці. Особливе місце на полицях займає величезна колекція пивних кухлів і келихів (близько 500 штук). Самий мікроскопічний з них – у пів наперстка, а найбільший – трилітровий, виконаний у вигляді голови Іллі Муромця.
Ілля Миколайович завжди охоче показував предмети своєї колекції родичам, друзям та сусідам. Найчастішими його гостями були сусідські дітлахи, для яких він особливо із захопленням проводив екскурсії. А займатися улюбленою справою Іллі Миколайовичу допомагала дружина Ніна Дмитрівна. У 2014 році вона закінчила курси комп'ютерної грамотності в «Університеті третього віку» та її «Дипломною роботою» став проєкт створення інтернет-музею на основі колекції чоловіка. Його назва символічна – «Історія в сімейній скрині».
Того ж року в Ізмаїльському історико-краєзнавчому музеї Придунав'я відкрилася міні-виставка з однойменною назвою – «Історія в сімейній скрині» із приватної колекції Іллі Миколайовича Русинського. На виставці були представлені предмети побуту, знаряддя праці, національний одяг мешканців Бессарабії минулого століття, а також цегла та невелика частина колекції пивних келихів. Після завершення виставки Ілля Миколайович прийняв рішення передати до музею Придунав'я деякі предмети зі своєї приватної колекції – це санки для випікання хліба в печі (поч. ХХ ст.), чавунок (30-ті рр. ХХ ст.), ємність для збирання виноградного соку (50-ті рр. ХХ ст.) та бур (60-ті рр. ХХ ст.).
У 2018 році сім'я Русинських взяла участь у традиційному етнографічному фестивалі «Етноперлина Південної Бессарабії – 2018», який щорічно проводиться в музеї Придунав'я. Тематикою «Етноперлини-2018» стала культура албанців Південної Бессарабії, тому співорганізатором свята стало албанське національно-культурне товариство "Obor shiptar" (албанський двір), керівником якого був Ілля Русинський. На фестиваль Ілля Миколайович люб'язно надав невелику частину колекції пивних кухлів.
У 2021 році у рідному селі Іллі Русинського – Каракурт відкрився Етнографічний музей сім'ї Іллі Русинського та Ніни Куніциної. Двері музею відчинені для всіх охочих. Тут представлено експозицію, що складається з приватної колекції цього сімейства. Експозиція налічує понад 300 експонатів, ще більше перебуває у домашній колекції каракуртського етнографа. Варто зазначити, що серед звичних погляду предметів побуту минулого століття тут зустрічаються досить рідкісні експонати, більшість яких – ручної роботи. Меблі, одяг, взуття, посуд, сільський господарський інвентар, прикраси, музичні інструменти, ваги – чого тут лише немає!
На превеликий жаль, у 2023 році перестало битися серце Іллі Миколайовича Русинського. Але справа його життя житиме у віках.
«Історія роду складається з маленьких історій десятків і сотень сімей, які зберігають і передають традиції з покоління в покоління. Літні люди, відкриваючи таку скриню, знаходять у неї спогади про свою молодість, а молодь – секрети щасливої родини та міцного роду», – такі проникливі слова говорив Ілля Миколайович, проводячи екскурсії в своєму домашньому музеї.
Колектив нашого музею висловлює величезну подяку Ніні Дмитрівні за передані в фонди етнографічні предмети, які займуть гідне місце у зібранні музею та експонуватимуться на майбутніх виставках.
Ст.науковий співробітник відділу фондів Суворова М.О.