И�

20

2023

Настільні годинники музею Придунав’я

З рубрики «Колекція фондів музею Придунав’я»

Ми продовжуємо знайомити вас з колекцією годинників Ізмаїльського історико-краєзнавчого музею Придунав'я. Сьогодні поговоримо про настільні годинники із зібрання музею, але насамперед познайомимось з історією їх появи.
У попередніх статтях ми розповідали вам історію виникнення у світі годинника та механічного настінного годинника (http://www.pridunavie.com.ua/index.php/novosti/768-nastinni-godinniki-muzeya-pridunav-ya). Так ось історія появи настільних годинників тісно пов'язана з настінним годинником.

    У XV столітті в розвитку годинникової механіки відкрилася нова сторінка: було створено перший годинник із пружинним двигуном. Джерелом енергії в них була сталева еластична пружина, під впливом якої важке колесо здійснювало маховий рух. За допомогою пружинного приводу було створено всілякі типи механічних годинників. Так, у 1430 році з'явився перший настільний годинник, який сьогодні представляє надзвичайну цінність і зберігається в Німецькому національному музеї в Нюрнберзі. Півметровий бронзовий годинник із чудово обробленим готичним корпусом і складним механізмом бою був виготовлений невідомим майстром для бургундського герцога Філіпа Доброго. У XV столітті подібні настільні годинники були рідкістю. Більш поширеними були переносні прилади циліндричної або сферичної форми (їх також використовували як настільні годинники). Їхній подальший розвиток звівся до збільшення розмірів і зміни форм.

                                                        Позолочений настільний годинник 1435 року

    У XV столітті настільний годинник був однострілочним (як правило, стрілку виконували у вигляді фантастичної істоти, здебільшого дракона). Годинникові поділки позначалися гравірованими римськими цифрами з опуклими латунними «зернами» (кульками), що слугували для визначення часу вночі на дотик. У XVI столітті з'явився однострілочний годинник із двома циферблатами, один із яких слугував для зазначення часу, а інший - для встановлення будильника.

                                                                         Однострілочний настільний годинник

    Змінилася не тільки функціональна складова годинника, а й зовнішнє оформлення. З'явилися настільні моделі з маленькими фігурками, що автоматично пересуваються за допомогою особливого заводного механізму. З'явилися також годинники з кількома механізмами, призначеними для автоматичного відтворення сцен релігійного, історичного, міфологічного та побутового змісту. Це були здебільшого сувенірні моделі, призначені для вивезення як дорогих презентів.

                                                                                 Годинник з позолотою

    У виготовленні настільних годинників стали використовуватися нові для того часу матеріали – латунь і бронза. До половини XVI століття ці мідні сплави стали звичними для годинникової справи: з них виготовляли не тільки корпуси, а й деякі деталі механізму, які раніше виготовляли винятково із заліза (шестерні, барабани для пружин, равлики тощо).
    Настільні годинники XVI і XVII століть мали стрункі чотиригранні або шестигранні корпуси з металевим дзвоном у верхній частині. Поверхня корпусів декорувалася гравірованими, різьбленими плоскими або рельєфними орнаментами.
    Наприкінці XVII століття настільні годинники з пружинним приводом були широко поширені в країнах Західної Європи. Головними законодавцями мод у їхньому виробництві були Німеччина, Франція та Англія.
   З XV по XVI століття великими центрами годинникового виробництва були Нюрнберг, Аугсбург (Німеччина), Париж, Блуа і Руан (Франція). В Англії виробництво настільних годинників отримало розвиток пізніше. Тільки в XVII столітті відкрилися майстерні, що спеціалізуються на виробництві інтер'єрних годинників (Англія і Німеччина досі розвивають вікові традиції виробництва підлогових годинників, а Франція втратила колишні лідерські позиції). На початку XVIII століття англійські майстри сконцентрували увагу на виробництві «табернаклових» настільних годинників, аналогом яких у Франції були так звані «релігієзи». Футляри цих годинників за своєю формою нагадували фасади християнських храмів, мали прямокутну форму. Циферблат декорувався клепаним орнаментом і забезпечувався напівкруглим щитом для стрілок бою. Цей годинник оснащувався також різними календарними даними. У Європі «табернаклі» і «релігіези» були вельми популярні: з'явилися їхні південнонімецькі модифікації, відомі під назвою «давньонімецький годинник».
    Наприкінці XVIII – на початку XIX століття настільні годинники з прямокутною формою корпусу вийшли з моди. З'явилися моделі із заокругленими циферблатами і корпусами, що повторюють їхню форму (такі годинники називали кулястими). Циферблати цих годинників були латунні або емальовані, корпуси виготовляли з червоного дерева. Кулясті моделі забезпечувалися скляними дверцятами з латунним обрамленням і двома ручками для перенесення.

                                                                         Настільні кулясті годинники

    У другій половині XIX століття у виробництві настільних годинників почався період еклектики – використання форм попередніх мистецьких напрямів. На архітектурі футлярів це позначилося повторенням елементів колишніх стилів: з'явилися псевдоісторичні стильові імітації, в яких запозичувалися елементи ренесансу і рококо.
    Лише наприкінці XIX століття в дизайні годинників стала переважати стилістична витриманість, що супроводжувалася особливостями творчих проявів та індивідуальним художнім винахідництвом.

                                                     Настільний годинник-скелетон  HERMLE 22805-160352

     Початок XX століття став часом бурхливого розвитку техніки. Це, звичайно ж, не могло не позначитися на годинниковому мистецтві: з'явилися настільні моделі у вигляді паровозів, парових двигунів тощо.
    Із середини минулого століття ставлення до настільних годинників різко змінилося: з предмета розкоші вони перетворилися на повсякденний утилітарний прилад. З появою кварцових та електронних механізмів було створено зменшені, дешевші версії традиційних настільних приладів часу. Паралельно з цим створювалися моделі з сучасним дизайном: з'явилася незліченна кількість нових форм. Істотно розширився також спектр використовуваних матеріалів.

    Корпуси сучасних настільних годинників виконуються з металу, дерева, порцеляни, кераміки, пластику, скла тощо. (часом використовуються найнеймовірніші комбінації: наприклад, метал, пластик і скло).

    Музейна колекція настільних годинників налічує 28 екземплярів поч. ХХ – поч. ХХІ століття. Переважно це годинники та будильники радянського виробництва часів СРСР (Челябінського годинникового заводу «Молнія», Сердобського ГЗ «Маяк», Златоустівського ГЗ «Агат», Володимирського ГЗ «Точмаш», Орловського ГЗ, Петродворцового ГЗ «Ракета», 2-го Московського ГЗ «Слава», Ростовського ГЗ та Єреванського ГЗ), також є годинники виробництва Польщі та Китаю.
    Найстаріший настільний годинник з нашої колекції – це механічний музичний годинник-будильник початку ХХ століття. Годинник без назви, був виготовлений на фабриці годинників братів Фортвенглер, Варшава, Польща.
    Годинник знаходиться у прямокутному металевому корпусі сріблястого кольору, що плавно переходить у підставку зі згладженими кутами на 4-х невеликих ніжках. Краї верхньої кришки виходять за межі розмірів корпусу. По центру кришки прикріплена скобоподібна рухома ручка. Загальний зовнішній вигляд повторює форму каретного годинника.
    Циферблат – під гранованим склом, його поле виконане з паперу брудно-жовтого (очевидно, спочатку білого) кольору та обрамлене прямокутною рельєфною рамкою золотистого кольору. Відмінність циферблату цього годинника полягає в тому, що крім основного з двома чорними стрілками і римськими цифрами, він включає в себе ще два маленькі циферблати, розташовані вгорі та внизу. Верхній – секундний з однією стрілкою, градуйований арабськими цифрами від «10» до «60», нижній – циферблат будильника з арабськими цифрами від «1» до «12», стрілка відсутня.
    З обох боків годинника знаходяться прямокутні отвори, через які можна побачити годинниковий музичний механізм, якій працює за подобою музичної скриньки Це цікава особливість цього годинника.
    На годинниковому механізмі є вдавлене тавро, що складається з літер «GF» (Gebruder Fortwengler). Годинник і будильник заводяться спеціальним ключем, для якого передбачено підвіс на внутрішній стороні задньої кришки.
    Загалом годинник зберігся у непоганому стані, але з видимими слідами експлуатації та минулих років. Потертості, іржа, відшарування тощо. Вищезгадані недоліки слід вважати нормальними, враховуючи його вік та бурхливу історію, яку він зазнав.

                                                   Раритетний каретний годинник-будильник з музикою

    У Варшаві (Польща) на початку ХХ століття знаходилася фабрика з виготовлення будильників «Фортвенглер». Компанія Gebruder Fortwangler, ймовірно, спочатку діяла в Тібурзі в німецькому годинниковому регіоні в Шварцвальді, потім брати Фортвенглер у 1891 році заснували фабрику у Варшаві на вулиці Окоповій. Незабаром після заснування її купив англієць з Оксфорда К.Дж.Ф. Хеттіч, який взяв на себе управління, модернізував і розвинув завод, але зберіг старе позначення бренд GF Gebruder Fortwengler. Завдяки йому завод, на якому в 1900 році працювало 63 робітники, виріс в один із найбільших годинникових заводів, незважаючи на значні збитки, завдані Першою світовою війною.
    Цікаво, що компанія проіснувала до 1944 року і у важкі роки окупації дала можливість вижити багатьом польським працівникам та їхнім родинам.
    Зберігається в музейній колекції настільний механічний годинник у стилі «сталінський ампір». Приблизний рік випуску – кін. 50-х – поч. 60-х років ХХ ст. Виробник цього шедевру – Челябінський годинниковий завод «Молнія».
    Годинник знаходиться в корпусі із органічного скла жовтого кольору, якій кріпиться до двох металевих труб, розташованих на підставці. Циферблат круглий з трьома стрілками (годинною, хвилинною та секундною) та розташованими по колу арабськими цифрами від «1» до «12». Механізм цього годинника дуже надійний, його називають ще «танковим», так як зроблений із міцних невбивних матеріалів, на базі танкового годинника. Хід у них тихий, одного заводу достатньо на тиждень ходу. Заводити та переводити стрілки потрібно поворотом скляної кришки циферблату.

                                                   Годинник у стилі «Сталінський ампір»

    Челябінський годинниковий завод «Молнія» (скорочена назва - ПАТ ЧЧЗ «Молнія») – промислове підприємство міста Челябінська, що випускає прилади часу.
    Прародителем цього підприємства є Перший Московський годинниковий завод. У роки ІІ Світової війни був евакуйован з Москви до міста Золотоуста. Після закінчення війни було прийнято рішення про переведення обладнання в Челябінськ та організацію виробництва годинників. Перша лінія заводу увійшла в експлуатацію 17 листопада 1947 року на підставі розпорядження Ради Міністрів СРСР.
    Паралельно з виробництвом годинників спеціального призначення годинникова мануфактура випускала і цивільну продукцію: кишеньковий та інтер'єрний годинник. Завдяки кишеньковому годиннику марка «Молнія» стала одним із найвідоміших годинникових брендів на вітчизняному ринку, а також здобула репутацію в багатьох країнах світу: США, Німеччині, Туреччині, Австрії і навіть у Швейцарії.
    Багата колекція настільних годинників і сімома годинниками «Маяк» 60-80-х рр. ХХ ст. Сердобського годинникового заводу «Маяк». Всі вони відрізняються формою (квадратний, круглий, прямокутний корпуси), а також дизайном і матеріалом виготовлення: пластик, скло, кришталь, метал. Циферблати всіх цих годинників оснащені двома стрілками та арабськими цифрами.

                                                                   Годинник настільний «Маяк»

    Сердобський годинниковий завод «МАЯК» починає свою історію з 17 листопада 1943 року, коли вийшов наказ народного комісара мінометного озброєння союзу рср №404, приписуючий «організувати в місті Сердобске (Пензенська область) завод по виробництву будильників і настільного годинника, присвоївши йому назву «Державний Сердобский годинниковий завод №5». Встановити потужність випуску Сердобского годинникового заводу: мініатюрних будильників – 400 тис. штук в рік; настільного годинника на базі механізму мініатюрного будильника – 100 тисяч штук». Початок випуску тим же наказом було заплановано на II квартал 1945 року.
    Наприкінці 90-х – початку 2000-х років завод переживає важкі часи: затримки із заробітною платою, замість грошей робітники отримують продукцію заводу. Завод було ліквідовано у 2004 році.
    Також в колекції є цікавий інтер'єрний/камінний годинник «Агат» 70-х рр. ХХ ст. Виробник – Златоустівський годинниковий завод.
    Годинник витонченої фігурної форми, в корпусі із чорного пластика, циферблат круглий білий з двома фігурними стрілками та римськими цифрами від «І» до «ХІІ» в геометричному орнаменті. Корпус годинника, зверху та знизу, прикрашений фігурними накладками золотистого кольору.
    Назва «Агат», яку отримав годинник, не була несподіваною ідеєю для Златоуста. В уральському місті існує легенда, що пов'язує мінерал з історією місцевого виробництва зброї. Вона свідчить, що на початку XIX століття якийсь кавалерійський офіцер вдало і без втрат пройшов Вітчизняну війну 1812 року з каменем-оберегом агатом. І на подяку цьому каменю після війни замовив у Златоусті парадний клинок, в ефесі якого попросив розмістити його щасливий агат. Мінерал здавна вважається символом сили та мужності, люди вірять, що він має магічні захисні властивості.

                                                               Годинник настільний «Агат»

    Восени 1941 року до міста Златоуста Челябінської області було евакуйовано 1-й Московський годинниковий завод. Наприкінці 1941 року на заводі стали випускати годинники кількох марок, однією з яких стала марка «Агат». У 1948 році освоєно випуск настільних годинників, зроблено першу партію в кількості 100 штук. З 1964 року Златоустівський годинниковий завод почав випускати всю продукцію під єдиною назвою «Агат».
    Зараз годинник марки «Агат» виготовляється також на замовлення для різних державних та приватних організацій, найчастіше як подарункові вироби.
    Є в зібранні 3 настільних годинника «Весна» 70-80-х рр. ХХ ст. Володимирського годинникового заводу. Вони відрізняються формою корпусу та дизайнерським виконанням.
    Корпус одного годинника зроблений із пластика, другого – із деревини, а третій – комбінований: пластик і деревина, що покрита лаком. Корпуси двох годинників задекоровані накладним рослинним орнаментом. У двох годинників на циферблаті зображені арабські числа від «1» до «12», у одного – римські. Всі три годинника – камінні.


                                                      Годинник настільний камінний «Весна»

    Офіційна історія нинішнього Володимирського ПО «Точмаш» (рані неофіційно Володимирський годинниковий завод) розпочинається з 1933 року – Володимирський грамзавод був заснований на базі ткацької фабрики «Піонер» (1925-1941 рр., до цього – фабрика купця Бєлова, 1911-1917 рр.). Організований потоковий випуск патефонів марки ПТ- 3 і голок до них. З 1947 року налагоджений масовий випуск настільного/настінного годинника під назвою «Весна». З 1955 по 1958 рр. виготовлявся наручний годинник марки «Перемога».
    В музейній колекції є годинники «Янтар» і будильники «Янтар» 70-80-х рр. ХХ ст., які виготовлені на Орловському годинниковому заводі.
    Один із годинників «Jantar» виготовлений на експорт. Складається він з пластикового корпусу на довгій дерев'яній ніжці з підставкою. Циферблат круглий, оснащений трьома стильними стрілками. Годинна та хвилина – фігурні золотистого кольору, а секундна у вигляді стріли сріблясто-сталевого кольору. По колу циферблата розташовані римські цифри від «І» до «ХІІ».

                                                                       Годинник настільний "JANTAR"

    Три будильника «Янтар» майже однакові, крім кольору корпусу. Два з них – експортний варіант. Всі вони знаходяться в круглому пластиковому корпусі, зверху посередині у кожного розташований дзвіночок сріблястого кольору. Циферблат круглий, під склом з трьома стрілками. Годинна та хвилина – фігурні чорного кольору, секундна – золотистого кольору. По колу циферблата розташовані арабські цифри від «1» до «12».

                                                 Годинник–будильник побутовий "Янтар"

    Орловський годинниковий завод «Янтар», як підприємство офіційно започатковано у вересні 1950 року. Завод був лідером у виробництві великогабаритних інтер'єрних годинників та будильників. Першу партію будильників було випущено в 1952 році. Орловські майстри збирали їх з деталей, які постачалися з Другого московського годинникового заводу. З 1958 року ОЧЗ збільшує обсяги виробництва годинників різної модифікації. З 70-х років ХХ ст. будильник заводу став ходити на рівні валюти, ним розплачувалися. Орловчани, вирушаючи на південь до моря, брали із собою будильник. Це був подарунок для господарів будинку, де вони житимуть. У вересні 2004 завод перестав існувати.
    В фондах музею зберігається легендарний годинник-будильник «Дружба» 1958 року з індійським слоном на циферблаті. Виробник – Другий Московський годинниковий завод.
    Будильник «Дружба» був випущений обмеженою серією в 1958 році на честь відвідування Хрущовим М.С. і Миколою Булганіним Індії та підписання в листопаді 1957 року в Делі радянсько-індійську угоду про співробітництво в галузі будівництва в Індії промислових підприємств, зокрема заводів важкого машинобудування.

                                              Годинник–будильник зі слоном "Дружба"

    Другий Московський годинниковий завод було відкрито 1924 року. Утворився завод внаслідок злиття московських годинникових майстерень з радіотелеграфним заводом.
    Перший годинник покинув стіни заводу за шість років: 1930 року на вулицях Москви почав з'являтися вуличний годинник, а у квартирах москвичів - будильники 2 МЧЗ.
    Після завершення війни Другий московський годинниковий завод відновив випуск годинників для населення: кишеньковий годинник «Салют», жіночий годинник «Ера», розпочато виробництво чоловічих годинників «Перемога», було поновлено випуск будильників і настільних годинників.
    З 1954 по 1963 рік будильники 2МГЗ випускалися під назвами «Мір», «Дружба», «Піонєр». 1964 року відбулася уніфікація назв і весь модельний ряд почав випускатися під найменуванням «Слава».
    Є в наших музейних фондах ще один цікавий предмет, який заслуговує на вашу увагу. Це мініатюрній годинник-будильник «Ракета» 70-80-х рр. ХХ ст. Петродворцового годинникового заводу. Знаходиться він в круглому металевому корпусі сріблястого кольору на двох ніжках. Зверху посередині розташовані два дзвіночка, з'єднаних між собою фігурною дужкою, між ними посередині – отвір з молоточком для удару. Циферблат круглий, під склом з трьома стрілками. По колу циферблата розташовані арабські цифри від «1» до «12».
    Взагалі міні-будильник «Ракета» мав кілька модифікацій, але базою для будильника став механізм для наручного годинника «Ракета 2609Н». Це дозволило з одного боку забезпечити найвищу якість, з іншого мініатюрність.

                                                         Міні годинник–будильник "Ракета"

    Петродворцовий годинниковий завод «Ракета» – один з найстаріших заводів Росії. Початок було покладено створенням 1721 року Петергофської гранувальної фабрики, на якій виготовляли прикраси з дорогоцінних каменів для царської сім'ї.
    З 1949 року за наказом І.В. Сталіна на Петродворцовому годинниковому заводі було налагоджено виробництво наручних годинників «Победа» і «Звезда». З 1961 року завод виробляє годинники марки «Ракета» для цивільного населення, армії, флоту, полярників, космонавтів, підводників. У 1980-х роках завод збільшує свої потужності, виробництво годинника досягає 4,5 млн екземплярів на рік. Після розпаду СРСР 1991 року годинниковий завод ще існував на початок і середини 2000-х.
    Також музейна колекція представлена годинниками-будильниками «Corsar» 70-х рр. ХХ ст. і «Vityaz» 70-80-х рр. ХХ ст. Ростовського годинникового заводу.
    Механічний годинник-будильник «Corsar» (експортний варіант) знаходиться в круглому металевому корпусі червоного кольору на двох ніжках. Зверху посередині розташовані два дзвіночка, з'єднаних між собою фігурною дужкою, між ними посередині – отвір з молоточком для удару. Циферблат круглий, під склом з трьома стрілками. По колу циферблата розташовані арабські цифри від «1» до «12».

                                                                Годинник-будильник «Corsar» на експорт

    Годинники-будильники «Vityaz» виготовлені теж на експорт. Один з них має трапецієвидну форму корпусу світло-жовтого кольору, циферблат круглий під склом, градуйований арабськими цифрами від «1» до «12», посередині кріпляться три стрілки – годинна, хвилинна та секундна.

                                                                       Годинник–будильник "VITIJAZ"

    Ростовський годинниковий завод (РЧЗ) засновано 1955 року в місті Ростов-на-Дону. Основною продукцією заводу були будильники під маркою «Витязь». Найпоширеніші моделі РЧЗ – «Витязь» -6373 і «Витязь» -6375 з переривчастим дзвоном. Також виробляли будильники Б-84 (розробка НДІ Часпром кінця 50-х років для РЧЗ). Частина продукції імпортувалася за кордон під марками «ROSTOV», «PRINCE», «Serkisof garanti».
    Є в зібрані і два годинника-будильника «Севані» 70-80-х рр. ХХ ст. Єреванського годинникового заводу. Вони відрізняються формою – круглий та квадратний корпуси. Один з них зроблений на експорт.

                                                            Годинник–будильник "Севани"

    Рішення про будівництво годинникового заводу у столиці Вірменії було ухвалено 1945 року. Єреванський годинниковий завод був побудований в 50-ті рр. ХХ століття і був одним із провідних та найбільших підприємств СРСР, що спеціалізуються на випуску будильників. Продукція заводу реалізовувалася як у Вірменії та інших республіках (під марками «Севані» і «ЄЧЗ»), і на зарубіжних ринках (наприклад, під маркою «EREVAN»).
    Найбільш відома модель Єреванського годинникового заводу: будильник «Севані». У будильниках крім дзвінка є додатковий пристрій, що програє музичну мелодію.
    Нині одним із інвесторів Єреванського годинникового заводу є відома швейцарська компанія Франк Мюллер (Franck Muller). Якщо Єреванський годинниковий завод спеціалізувався на випуску будильників, то його географічний сусід – Єреванський завод мистецького годинника Наїрі – на випуску наручного годинника та годинника-кулонів у золотих корпусах.
    Представлена годинникова колекція і двома кварцовими годинниками кінця ХХ – поч. ХХІ століття виробництва Китай.
    Один годинник-будильник «Pearl» знаходиться в круглому пластиковому корпусі на підставці. Циферблат круглий з трьома стрілками. По колу циферблата розташовані арабські цифри від «1» до «12».

                                              Годинник-будильник "Pearl" виробництва Китай

    Другий годинник без назви, знаходиться в прямокутному пластиковому корпусі. Його круглий циферблат розташований в верхньому лівому кутку з трьома стрілками і арабськими цифрами від «1» до «12». У правій частині годинника – метелик і букет сухоцвітів.
    Дизайн сучасних настільних вимірювачів часу характеризується художньою винахідливістю. З'явилося стільки варіантів оформлення, що придумати щось нове часом здається неможливим. Останніми роками багато дизайнерів створюють годинники, в яких відсутній той чи інший елемент, наприклад, циферблат або центральні стрілки. Як правило, моделі з сучасним дизайном працюють на базі кварцових та електронних механізмів.
    Сучасні кварцові та електронні настільні годинники – багатофункціональні пристрої, оснащені додатковою функцією будильника, календаря, температури повітря й таймера.
    У сучасному світі настільний годинник є доступною прикрасою домашнього або кабінетного інтер'єру, тим часом як у давнину його вважали показником достатку та стійкого добробуту. Тільки дуже заможні люди мали у своїх будинках інтер'єрний годинник, який у ті часи виготовляли винятково з благородних металів і цінних порід дерева. Тоді вимірювачі часу символізували непорушність сімейних традицій і передавалися у спадок. Сьогодні ж настільний годинник перетворився з предмета розкоші на утилітарний прилад.
    Але, незважаючи на це, традиції годинникового мистецтва минулого не втрачено: з кожним роком дедалі виразніше проявляється інтерес до інтер'єрних приладів часу, що відроджується. Багато забезпечених людей сучасності колекціонують старовинні та нові моделі настільних годинників, а співробітники музею Придунав'я роблять все можливе заради поповнення годинникової колекції.

                                                            Науковий співробітник відділу історії та культури Гарвалинська О.А.

                                                            Ст. науковий співробітник відділу фондів Суворова М.О.