А�

05

2023

Конституція Пилипа Орлика – перша конституція Європи

Рівно 313 років тому, 5 квітня 1710 року на зборах козацького містечка Тягина (нині Бендери) на березі річки Дністер укладено договір між гетьманом Пилипом Орликом (http://www.pridunavie.com.ua/index.php/novosti/771-350-rokiv-vid-dnya-narodzhennya-pilipa-stepanovicha-orlika) та козацькою старшиною і козаками Війська Запорозького «Пакти й Конституції законів і вольностей Війська Запорозького». Це була перша

Конституція Пилипа Орлика, і тим започаткований процес творення Конституції в Україні. В історіографії зустрічаються різні назви документа як от «Хартія», «Угода», «Конституція Пилипа Орлика», «Бендерська конституція» тощо. Останню назву документ отримав через те, що був ухвалений на козацькій раді біля міста Бендери в Молдові.
    "Конституція Пилипа Орлика – це один із якорів української ідентичності. Для українців XXI сторіччя цей документ є одночасно і дороговказом, адже в ньому є багато положень, які є актуальними і до цього часу. Виклики для влади і для суспільства часом є аналогічними, які були на початку XVIII століття. Не дивлячись на те, що цьому документу понад 300 років, він подумки змушує нас замислитись, що ті старі виклики нікуди не щезли й сьогодні", - каже історик Олександр Алфьоров.
    Конституція Пилипа Орлика – договір гетьмана Війська Запорозького Пилипа Орлика зі старшиною та козацтвом Війська (від усієї старшини та козацтва конституцію Орлика підписав кошовий отаман Кость Гордієнко), який визначав права і обов'язки усіх членів Війська. Укладений 1710 року та затверджений шведським королем Карлом XII. Написаний латиною й староукраїнською, складається з преамбули та 16 статей. Є пам'яткою української політико-філософської та правової думки. Також, за оцінкою українських істориків є однією з перших європейських конституцій нового часу.
    Законодавча влада надається Генеральній Раді, що виконує роль парламенту, до якої входять генеральні старшини, цивільні полковники від міст, генеральні радники (делегати від полків з людей розважливих і заслужених), полкові старшини, сотники та представники від Запорозької Січі.
    Генеральній Раді належало працювати сесійно, тричі на рік — в січні (на Різдво Христове), квітні (на Великдень) і жовтні (на Покрову). На своїх зборах Генеральна Рада розглядає питання про безпеку держави, спільне благо, інші громадські справи, заслуховує звіти гетьмана, питання про недовіру йому, за поданням гетьмана обирає генеральну старшину.
    Найвищу виконавчу владу мав гетьман, влада якого була довічною. У період між сесійними зборами Генеральної Ради виконував її повноваження. Можливості гетьмана та його владні повноваження було значно обмежені статтями 6, 7 і 8. Відповідно до цих положень гетьман не мав права розпоряджатися державним скарбом та землями, проводити власну кадрову політику, вести самостійну зовнішню політику. Йому також було заборонено створювати якусь власну адміністрацію, він не міг застосовувати покарання до винних. Для задоволення матеріальних потреб гетьманові виділялись певні рангові маєтності з чітко визначеними прибутками, проте лише на час його перебування на посаді.
    Донедавна документ був відомий лише в скорочених копіях, які публікувалися латиною та староукраїнською мовою. Поставало навіть питання про те, чи існує оригінал цього документу.
    2008-го року українські науковці виявили у фондах Російського державного архіву давніх актів у Москві оригінальний текст «Конституції», складений староукраїнською мовою. Також тут зберігається оригінальний підтверджувальний диплом Карла ХІІ на обрання Пилипа Орлика гетьманом. Автентичність цих документів підтверджується підписами гетьмана Пилипа Орлика та шведського короля Карла ХІІ.

    Латиномовний примірник Конституції Орлика виставлено в Соборі Святої Софії в Києві разом з іншими раритетами доби Івана Мазепи та часів шведсько-українського союзу початку XVIII століття.
    Пам'ять про Конституцію Орлика почала повертатись лише в незалежній Україні. Гетьману відкрили пам'ятник у Києві. На 300-ту річницю Конституції в Бендерській фортеці відкрили пам'ятний знак на честь Конституції Орлика. У Швеції, в місті Крістіанстад, де якийсь час жив Орлик, теж відкрито пам'ятник Конституції. В 2021 році копії Конституції Орлика виставлені в парламенті України та Офісі президента, а також планується виставити копію і в Конституційному суді. Але все ж про Конституцію Орлика, на превеликий жаль, мало знають і в Україні, і у світі.

Конституція Пилипа Орлика 1710 року

Карта України німецького картографа Йоганна Гоманна з його атласу «Grosser Atlas ueber die ganze Welt» (Великий Атлас усього Світу). На картуші мапи на передньому плані сидить гетьман Іван Мазепа в Бендерах. Поруч сидять кілька запорожців. Як вважають деякі фахівці зі стародавніх карт і колекціонери, на передньому плані з піднятою шаблею стоїть Пилип Орлик

План Бендерської фортеці 18-го століття. Саме там писалась Конституція Пилипа Орлика

Перша Конституція України, написана гетьманом Пилипом Орликом у 1710 році.

Стокгольм, Національний архів Швеції

Вшанування Пилипа Орлика та його Конституції в Києві.

Багато положень тієї Конституції не втратили актуальність і через 300 років

Пам’ятник Пилипу Орлику в Києві

Пам'ятний знак на честь 300-річчя першої Конституції України Пилипа Орлика, встановлений у 2010 році на території воєнно-історичного меморіального комплексу «Бендерська фортеця»

в місті Бендери (Молдова, Придністров’я)