Архів записів

DSC 0572З давніх-давен людей приваблювали морські простори, глибини та істоти, які їх населяють. До дня Чорного моря зібрання морських експонатів Ізмаїльського історико-краєзнавчого музея Придунав’я значно збільшилося завдяки мешканці с. Лебедівка Бєлгород-Дністровського району Одеської області Галині Голікової, яка передала в дар музею частину своєї коллекції морських мушель. Дивують своїми розмирами мушлі Устриці чорноморської.
Чорноморська устриця або їстивна (Ostrea edulis) – цінний двостулковий молюск за свої харчові й дієтичні властивості. Устриці були звичними представниками фауни для українського Причерномор'я. Історики свідчать, що наш регіон завжди був устричним. Абсолютно всі древні поселення завалені устричними мушлями. Одним човном тоді ловили 5-8 тис. штук в день.

Продавали устриць по 23 рублі золотом за тисячу. До 1917 року узбережжя від Ізмаїла до Севастополя було найбільшим експортером устриць у світі на ту мить. Вивозили щороку 11-13 мільйонів устриць в Париж, Санкт-Петербург, Москву, Норвегію та Швецію.
    Устриця мешкає на глибині від 3 до 65 м, має розмір до 12 см, прикріплюється до каменів, трапляється на піщано-кам’янистих ґрунтах. Устриця тепловодна, основну частину життя є нерухома, оскільки нижньою частиною прикріплюється до субстрату. Молюск може витримувати тимчасове опріснення або осушення. Чисельність устриці незначна. Справа в тому, що цей досить дорогий для нас делікатес став таким відносно недавно. У ХІХ ст. устриці були їжею європейських бідняків, які не могли собі дозволити купувати м'ясо. Та масовий вилов призвів до різкого скорочення популяції, що стало причиною різкого збільшення вартості та перетворення цих молюсків на дорогий делікатес.
    У ХХ ст. цей вид майже зник через екологічні катастрофи: зміну солоності води, активне добування піску та хижий молюск рапана, якого завезли на днищах кораблів у Чорне море, практично знищив устриць.
    В часи СРСР вилов практично зупинився, а численні спроби організувати устричні ферми провалювались через неправильні технології. З незалежністю України давній делікатес повернувся до нашої гастрономії. Чорноморська устриця, що виросла в слабо солоному морі, завжди мала делікатесний тонкий смак. Геродот підкреслював, що устриці з Чорного моря ніжніші завдяки меншій солоності води. У багатьох країнах вони були і залишаються делікатесом. Це одна з причин існування ферм, на яких вирощуються устриці, морські гребінці та інші їстівні молюски.
    В Ізмаїльському історико-краєзнавчому музеї в експозиції відділу природи ви можете побачити цих та інших унікальних представників морської фауни нашої планети.

                Зав. відділу природи                                                                            А.С. Діденко

 

 DSC0728

 

 DSC0744

 

DSC 0566

 

DSC 0567

 

DSC 0569

Добавить комментарий