Архів записів

5444Скільки великих літературних творів побачило світ завдяки простій друкарській машинці! Пристрою варто віддати належне – воно значно прискорило та спростило процедуру написання різних текстів, формулярів та інших документів. У період комп'ютеризації та розвитку техніки у сучасного юного покоління пристрій викликає хіба що подив. Вони і не підозрюють, що спеціальність секретаря-друкарки всього півтора століття назад була найбільш затребувана з професій, представлених на ринку праці. Кожна дівчина того часу

мріяла освоїти друковану справу.
    В рамках підвищення обізнаності населення та збільшення статусу самого пристосування був заснований день народження друкарської машинки, який тепер щорічно святкується 23 червня в усьому світі. Така дата була обрана не випадково, саме 23 червня 1868 року американець Крістофер Шоулс запатентував в Вісконсині друкарську машинку. Співавтори приладу – Карлос Глідден і Самуель Соул. П'ять років вони працювали над удосконаленням винаходу.

 

998

 

    Прилад був зроблений зі старого телеграфного ключа, який використовувався для набору азбуки Морзе, і важеля. До важеля Шоулс прикріпив металеву літеру і, натискаючи на отриману «кнопку», змушував літеру через копірку ударяти по аркушу паперу, під яким знаходилась скляна поверхня. Треба сказати, що клавіатура перших друкарських машинок разюче відрізнялася від нинішньої. Клавіші розміщалися в два ряди, а букви на них йшли в алфавітному порядку. Машинка Шоулса була розміром з письмовий стіл, друкувала тільки великими буквами, і друкарка не бачила результату своєї роботи, тому що папір ховалася всередині. Однак, саме від цієї машинки пішла по світу знаменита розкладка QWERTY – перші шість клавіш у верхньому ряду клавіатури.
    У 1873 році Шоулс запропонував творіння збройової фірмі «Ремінгтон і сини». Виріб сподобалося чолі компанії, і він підписав контракт з Шоулсом. У 1874 році почалося промислове виробництво та продаж друкарських машинок під назвою «Ремінгтон №1».
    Перша модель машини мала ножну педаль, яка повертала каретку в початкове положення. Всього фірмою «Ремінгтон і сини» було випущено 9 моделей друкарських машин кошикового типу, які поступово набули популярності. Машинка коштувала на ті часи досить дорого – 125 $. Тому купити їх могли тільки заможні люди. До всього іншого, багато письменників з великою недовірою ставилися до механізму, який сконструював Крістофер Шоулс.

 

997

   

    В Ізмаїльському історико-краєзнавчому музеї Придунав'я є колекція друкарських машинок, переданих в дар музею жителями міста Ізмаїл та району. На сьогоднішній день вона нечисленна, налічує 10 екземплярів початку й середини ХХ ст. виробництва Німеччини та СРСР.

 

IMG 9070

 

    У музейній збірці є друкарські машинки марки «Continental» 20-40-х рр. ХХ ст., виробництва Німеччини. Виготовлені вони німецькою фірмою «Wanderer Werke A.G.» в місті Хемніц. Машинки зроблені з якісного металу та покриті чорною емаллю. Емаль зносостійка, донині зберегла свій блиск і солідний вигляд. Друкарські машинки складаються з чотирирядною клавіатури, що рухається каретки з бумагоопорного валом. Перед кареткою розташовуються дві котушки з друкуючої стрічкою. Клавіатура з кириличним шрифтом. Конструкція клавіші досить хитромудра – на її опору поміщений картонний кружечок із зображенням букви або символу, зверху скляний кружечок, і все це закріплено круглою металевою «обоймою» – кільцем з зажимами. Така конструкція клавіш проіснувала тільки до 50-х рр. ХХ ст. Після 50-х всі машинки виготовлялися переважно з пластиковими клавішами. Згодом корпус машинок також почали робити з більш дешевої пластмаси.

 

996
    В фондах музею є машинка друкарська портативна «Еріка» 70-х рр. ХХ ст. виробництва Німеччини. Такі машинки випускалися в Дрездені в період з 1950 по 1980 рр. і експортувалися в СРСР. Експортером значилася фірма "BUROMASCHINEN GMBH BERLIN". «Еріка» поставлялася в чотирьох різних моделях, як з кириличним, так і з латинським шрифтом. Є машинки друкарські портативні «Москва» і «Optex» 80-х рр. ХХ ст. Зроблені вони на Московському виробничому об'єднанні «Оргтехніка».

 

995
    Також в зібранні є машинка друкарська електрична «Ятрань» 70-х років ХХ ст. Саме ця машинка довгі роки служила вірою і правдою в музеї Придунав'я, поки їй на зміну не прийшов персональний комп'ютер, та її здали в фонди музею. Виробництво таких машинок здійснювали в місті Кіровограді з 1975 до 1995 року на одному з найбільших в Радянському Союзі заводі друкарських машин – «Друкмаш».

 

IMG 9071
    Розглядаючи ці експонати, неможливо не думати про те, який глибокий і оригінальний слід залишили ці пристрої як в історії механіки, так і в історії культури.
    Відомо, що в Ізмаїлі в приміщенні нинішнього Ізмаїльського політехнічного ліцею з 1977 року по 1992 рік перебував міжшкільний навчально-виробничий комбінат (організація, що забезпечує старшокласникам початкову професійну трудову підготовку). Для цього один день на тиждень учні займалися не в школі, а проходили навчання в УПК. Набір спеціальностей, за якими проводилося навчання, узгоджувався органами місцевого самоврядування та районними організаціями народної освіти.
    За період роботи Ізмаїльського навчально-виробничого комбінату старшокласники оволоділи різними спеціальностями, в числі яких була і секретар-друкарка. На випускному разом з атестатами дівчаткам ще вручали свідоцтво про присвоєння кваліфікації друкарки й діловода. Тому ті, хто відразу не зміг вступити до ВНЗ, легко влаштовувалися працювати секретарями до відділу кадрів або в машинописні бюро. На початку 90-х років ХХ століття в будівлі комбінату починає свою роботу політехнічний ліцей, на базі якого продовжили своє існування курси машинопису і діловодства, які готували секретарів-друкарок і діловодів.
    Раніше професія друкарки була дуже поширеною. Вона вимагала зібраності, витривалості й грамотності. Робочий день друкарки в друкованому бюро тривав, як і у всіх радянських громадян, 8 годин – і це при безперервному скрекоті й зосередженості на тексті. Це зараз, написавши не ту букву, ми можемо скористатися функцією редагування. Щоб виправити помилку, зроблену під час роботи на друкарській машинці, потрібно було передруковувати всю сторінку заново або замазувати білою фарбою неправильно надруковану букву або слово та від руки написати потрібну літеру або слово зверху. Але в офіційних документах цього не допускалося.

Добавить комментарий