И�

18

2026

18 червня – День народження дитячої коляски

Сьогодні ми розповімо вам, шановний читачу, про ще одне свято і це – День народження дитячої коляски, яке відзначається 18 червня. У 2026 році вона святкує 137-му річницю. 18 червня 1889 року американець африканського походження Вільям Річардсон (William H.Richardson) отримав у Балтіморі, штат Меріленд, два патента США (№ 405599 и № 405600) на вдосконалення коляски для дітей. Ця дата і стала Днем народження сучасної дитячої коляски.
Візок Ричардсона не став сенсацією, тому що подібні пристрої виготовлялися ще з XVIII століття. Винахідник придумав

реверсивну модель коляски, тобто удосконалив конструкцію так, що дитина могла розташовуватися у візку і обличчям, і спиною до дорослого. Ще одне ноу-хау: він прибрав осі, які з'єднували передні та задні колеса, чим скоротив радіус розвороту, тепер колеса могли обертатися на 360° незалежно один від одного. Це вивело віз на новий рівень керованості та маневреності. З тих пір дитяча коляска пройшла цілу еволюцію, перетворившись із громіздкої споруди, проти якої виступали тодішні педіатри, в зручний засіб пересування. Дитяча коляска полегшила прогулянки з маленькою дитиною на свіжому повітрі, зробила перебування малюка на вулиці комфортним та безпечним.

    Вважається, що прототип сучасного дитячої коляски був створений художником, архітектором і ландшафтним дизайнером Вільямом Кентом (William Kent 1684-1748) у 1733 році на замовлення 3-го герцога Девонширського Вільяма Кавендіша (1698-1755) для його дітей: почесний пан і його дружина Кетрін були щасливими батьками 6 молодих аристократів. Це була дуже гарно декорована зменшена копія візка для дорослих, який мав тягнути невеликий поні, ослик, коза або собака. Дитину розміщували в кошику у формі мушлі, де вона могла тільки сидіти. Ця коляска в даний час знаходиться в експозиції палацу Чатсуорт-хаус – головної резиденції герцогів Девонширських.

Вільям Кент (William Kent 1684-1748) - англійський архітектор

та ландшафтний дизайнер, винахідник дитячої коляски

Дитяча коляска, побудована у 1733 році Вільямом Кентом на замовлення

3-го герцога Девонширського, виставлена в експозиції палацу Чатсуорт-хаус

    Коляски XVIII ст. відрізнялися своєю важкістю та відсутністю маневреності. Робилися вони за індивідуальними проектами та були доступні лише знатним сім'ям. Підхід до виготовлення колясок був заснований на принципі – чим багатшим, тим краще, а не на поняттях комфорту та безпеки. Конструкції прикрашали дорогим атласом, напівшовковими матеріями, елементами зі шкіри та дорогоцінними металами. Протягом цілого століття вони залишалися символом статусу розкішшю. Перші повноцінні коляски більше були схожі на багато прикрашені карети зменшеного формату. Володіти ними могли лише заможні люди.
    У моду коляски для дітей увійшли в XIX столітті, коли ними зацікавилася королева Великобританії Вікторія (Queen Victoria), дбайлива й любляча матуся чотирьох хлопчиків та п'яти дівчаток, яка побажала сама гуляти зі своїми нащадками. Спеціально для вінценосної особи була створена коляска, яка віддалено нагадувала сучасну (модель під ретро "EICHHORN SENATOR"). Щоправда, у цей час ручки, щоб її перевозити, не було, доводилося тягнути конструкцію за собою.
    За прикладом англійської королеви візками обзавелося все подвір'я. У 1840 році коляски міцно увійшли в ужиток знатних сімей, які могли собі дозволити няню. Вона (вже замість поні) возила візки з молодими аристократами за собою. Назви пристосувань були відповідними: «Принцеса», «Герцогиня».
    У перших візках до кошику або до короба прикріплялися три або чотири колеса, а також прилаштовувалася спеціальна ручка, щоб її можна були везти за собою. Були високі коляски на тонких колесах, щоб легко було котити по поганій дорозі, і низькі на маленьких коліщатах, які краще їхали по рівній поверхні. Коляски робили на замовлення, і за своєю формою вони були схожі на транспорт для дорослих – карети і диліжанси.
    В Америці дитячі коляски у вжитку з'явилися в 1830-х роках – місцеві підприємці дещо вдосконалили британські вироби, додавши гальма, парасольки для тіні для дитини тощо. Подальші події історії дитячих колясок розгорталися так: у 1853 році англійський винахідник та бізнесмен Чарльз Бартон (Charles Burton) запатентував коляску з ручкою ззаду. У конструкціях покращилася керованість, але дітки тут могли лише сидіти, тож для немовлят вони не підходили. Остання третина ХІХ ст. – це перетворення з маленького екіпажу в колиску. У Лондоні з 1873 року дозволялося возити коляски лише проїжджою частиною. Через сім років додали вимогу про обладнання їх ліхтарями червоного та білого кольору та наявність прав водія у дорослих. Наприкінці XIX ст. у Великій Британії з'являється перша компанія з виготовлення колясок. Вона мала назву "Silver Cross".

    Після Першої світової війни в Америці та Європі почався бебі-бум і винаходом англійського архітектора користувалися вже майже всі, крім найбідніших верств населення. У колясках з'явилися підніжки, заглибилося сидіння для малюка, а по висоті конструкція значно знизилася. Поступово дерев'яні та плетені частини виробу змінюються на пластмасові та гумові складові, що значно здешевило процес виготовлення колясок. Зовні моделі 1920-х років вже віддалено нагадували сучасний дизайн. Кінець ІІ Світової війни був ознаменований другою хвилею народжуваності. Купівля коляски стала звичною справою практично для всіх верств населення Європи та США. Єдиною істотною відмінністю із сучасним асортиментом була однотипність вироблених моделей.
    У 1950 році коляски нарешті подешевшали і їх могли придбати всі бажаючі (недорогий варіант – BabyHit Handy). Наступним великим нововведенням в історії став винахід «візочка-парасольки», розробленого у 1965 році англійський авіаційним інженером Оуеном Маклареном. Коли його донька стала мамою, він вирішив зробити для неї зручну та легку коляску для прогулянок з малюком, тому що вона скаржилася, що їй некомфортно подорожувати з великим візком. Саме Оуен був професіоналом в проектуванні надлегких шасі для літаків, тож для нього розробити конструкцію дитячого візочка з алюмінію не поскладало великих зусиль. Використовуючи свої знання, він створив візочок-тростинку з алюмінієвою рамою. Конструкція алюмінієвої коляски по суті заклала основу сучасних дитячих колясок. Сьогодні вони бувають будь-яких форм і розмірів.
    Дитячі коляски за 300 років свого існування перетворилися з нестійких возів на комфортабельні засоби пересування. На цьому їхня історія не закінчується. Адже багато компаній не тільки вдосконалюють вже наявні моделі, а й вигадують вироби, які поки що можна побачити хіба що у фантастичних фільмах. Але ж у 1733 році і сучасний візок видався б інопланетним створенням. Прогрес не стоїть на місці, залишається лише чекати, які сюрпризи він піднесе дітям та їхнім батькам.
    На превеликий жаль, у фондах Ізмаїльського історико-краєзнавчого музею Придунав'я немає жодного екземпляра дитячої коляски, але ми придумали, як вийти з цього становища та вирішили показати вам дитячі коляски, якими користувалися жителі нашого міста Ізмаїл у 50-80-х роках ХХ ст., ... на фотографіях, які були взяті з архіву груп соціальної мережи Фейсбук: "Ізмаїл. Відображення часу" (адміністратор Руслан Міхєєв) та "Старий добрий Ізмаїл" (адміністратор Юрій Герасін).
    У повоєнний час, після Другої світової війни, у світі стався колосальний сплеск народжуваності та підйом промисловості. За неофіційними даними 1949 року уряд СРСР прийняв рішення поставити виготовлення дитячих колясок на потік. Саме тоді за розпорядженням влади доставили з Німеччини зразок дитячого візка. Звісно, її досконало вивчили та почали налагоджувати власне масове виробництво. Вироблялися коляски лише на одному підприємстві – Дубненському машинобудівному заводі (ДМЗ). Основа складалася з важких сталевих труб, міцного брезенту, а колеса часто були жорсткими, дисковими (іноді з гумовим ободом). З 53-го до 90-х років ХХ ст. ДМЗ випустив понад 4 000 000 дитячих колясок. Трохи пізніше за наказом Серго Орджонікідзе по всій країні було відкрито 50 цехів для виробництва «дитячого транспорту».
    Коляска була зовсім недешеве задоволення, ціна варіювалася від 45 до 75 рублів, при середній зарплаті 120 рублів. Купити її було теж не просто, для покупки потрібно свідоцтво про народження малюка, звідси і пішла прикмета «не купувати до пологів», до пологів її просто неможливо було купити.

    Перші коляски 50-х років робилися з низькою посадкою. Повністю металевий каркас та короб стоїть практично на колесах. Така низька модель виправдовувалася безпекою малюка, тому що ременів не було і якщо малюк і випаде, то падати не високо. Коляски нагадували глибокі короби на великих спицьованих колесах. Каркас робили важким, оббивку – із щільної бавовняної тканини чи дерматину, а сам транспорт важив близько 15-16 кг. Це був це був найбільший їх недолік, при габаритах: довжина кузова – 97,5 см, ширина – 54 см, висота – 81,5 см. Низька, важка й неповоротка коляска, можливо, і була зручною для дитини, але для батьків вона ставала справжнім випробуванням на витривалість.

    Друга категорія дитячих колясок, які почали масово виробляти у повоєнні роки – це прогулянкові варіанти. Спочатку ці моделі були призначені для регіонів з теплим кліматом, проте, як виявилося, і в суворіших погодних умовах такі коляски мали попит. Прогулянкові моделі зазвичай мали спрощену конструкцію складаного типу. Вони мали м'які або напівжорсткі сидіння, були підлокітники й підніжки, шарнірно скріплені з фіксаторами, які закріплюють спинку в положенні лежачи або сидячи.

    Через 10 років моделі змінилися і коляски набули нового вигляду та функціоналу. У продажу почали з'являтися зручніші моделі з високим дорожнім просвітом, сіткою для ручної поклажі, зручними ручками, що перекидаються. Цей період вважатимуться розквітом вітчизняного колясочного виробництва. Дедалі більше підприємств освоювало випуск подібної продукції. Коляски стали трохи доступнішими, але все ще залишалися в категорії товарів, які передавали у спадок від дитини до дитини, а потім ще довго служити на дачі "візком" для дров.

    Справжнім символом розкоші та комфорту вважалися імпортні коляски з НДР (виробництва німецької компанії Zekiwa). Їх "діставали" через спецрозподільники або купували в елітних магазинах, якщо вдавалося зловити постачання.
    Переломним моментом став 1975 рік, коли на ДМЗ "Камов" розробили принципово нову модель коляски. Зовнішній вигляд транспорту став елегантнішим, з'явилися обтічні форми, складні механізми, покращена пружинна амортизація та регульовані каптури.

    На пізній радянський період (1980-і - 1990-і) припав пік модифікацій і деякий вплив європейського стилю. У продажу з'явилися легші коляски-трансформери. Зовні вони відрізнялися високими колесами зі спицями та яскравими забарвленнями. З'явилися прості сидячі "тростини" та прогулянкові коляски.

    Сьогодні мами маленьких діток вже не уявляють свого життя без зручного та комфортного для малюка засобу переміщення, який дозволяє звершувати довготривалі прогулянки. Асортимент дитячих колясок дуже великий (люльки, триколісні, універсальні тощо), найпопулярніший варіант – трансформер. Окрім розмаїття функціоналу та комплектації, коляски зараз також відрізняються найрізноманітнішими дизайнами та кольорами.

Ст.науковий співробітник відділу фондів Суворова М.О.