И�

08

2026

8 червня – Всесвітній день океанів

Ідея проведення Всесвітнього дня океанів була вперше запропонована у 1992 році на зустрічі на найвищому рівні «Планета Земля» в Ріо-де-Жанейро, як спосіб підкреслити нашу спільну причетність та нерозривний зв'язок з океаном, а також використати цей День для підвищення поінформованості про вирішальну роль океану в нашому житті та важливій діяльності людства на його захист. Своєю резолюцією 63/111 від 5 грудня 2008 року Генеральна Асамблея ухвалила оголосити 8 червня Всесвітнім днем океанів.

    Провідну роль у забезпеченні підтримки інформаційних заходів у рамках Всесвітнього дня океанів відіграє Міжурядова океанографічна комісія ЮНЕСКО, яка є спонсором Світової мережі океанів.
    Світові океани – їхня температура, хімічні процеси, течії та життя – визначають дію глобальних систем, які роблять Землю придатною для життя людства. Дощова та питна вода, погода, клімат, берегові лінії, велика частина нашої їжі, і навіть кисень у повітрі, яким ми дихаємо, все зрештою, надається та регулюється морем. Протягом усієї історії океани та моря були життєво важливими торговими та вантажними шляхами. Раціональне використання цього найважливішого глобального ресурсу є запорукою сталого майбутнього.

     Факти та цифри
    Океани займають три чверті поверхні Землі, містять 97 відсотків водних запасів Землі та займають за обсягом 99 відсотків усієї площі планети.
    Від біорізноманіття морських та прибережних районів залежить життєдіяльність понад трьох мільярдів людей.
    У глобальному масштабі ринкова вартість морських та прибережних ресурсів та галузей промисловості оцінюється у 3 трильйони доларів США на рік або близько 5 відсотків світового ВВП.
    Океани містять майже 200 000 ідентифікованих видів, проте реальні цифри можуть становити мільйони.

    Океани поглинають близько 30 відсотків вуглекислого газу, що виробляється людьми, сприяючи нейтралізації наслідків глобального потепління.
    Океани є найбільшим у світі джерелом білка, причому понад 2,6 мільярда людей повністю залежать від океанів як основних джерел білка.
    Морські рибні запаси, безпосередньо чи опосередковано, забезпечують зайнятість понад 20 мільйонів.
    Субсидування рибальства сприяють швидкому виснаженню популяцій багатьох видів риб і перешкоджають зусиллям щодо збереження та відновлення світових рибних запасів, а також створення пов'язаних з ними робочих місць, внаслідок чого галузь океанського рибальства щороку не отримує 50 млрд. дол. США.
    До 40 відсотків світових океанів вважаються «сильно постраждалими» внаслідок діяльності людини, у тому числі від забруднення, виснаження рибних запасів та втрати прибережних місць проживання.